The Atlantic пояснює, чому у деяких людей COVID-19 проходить безсимптомно

08 квiтня, 2021, 12:58 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Протягом тривалого часу люди навіть не знали, що віруси можуть інфікувати безсимптомно. 

Багато вірусів можуть інфікувати людей, при цьому, хворі часто навіть не відчувають симптомів хвороби – це одна з найбільших таємниць пандемії COVID-19 та фундаментальне питання щодо вірусів загалом. Як той самий вірус, який вбиває стільки людей, може проходити абсолютно непоміченим для інших? Питання стосується не лише COVID-19. SARS, MERS, грип, Ебола, денге, жовта лихоманка, японський енцефаліт, вірус Епштейна-Барра, поліомієліт та багато інших вірусів - все це може бути смертельним для однієї людини, але безсимптомним для іншої, пише The Atlantic.

Протягом тривалого часу люди навіть не знали, що віруси можуть інфікувати безсимптомно. Але інструменти сучасної науки повільно роблять невидиме видимим: пошук антитіл, які виявляють інфікування, тести, які виявляють вірусну ДНК або РНК навіть у безсимптомних випадках, і математичні моделі. Все це показує, що віруси діють набагато ширше, а не просто змушують людей хворіти. Зараз вчені вважають, що для вірусів широкий спектр важкості захворювання є нормою, а не винятком.

Зрештою, вірус не обов’язково «бажає», щоб його господар важко хворів, адже мертвий організм господаря - це глухий кут. Віруси часто просто інфікують людей, але не викликають серйозного перебігу хвороби.

Цитомегаловірус людини - яскравий приклад, вірус настільки нешкідливий, що більшість населення світу навіть не підозрює, що інфікована ним. Інфікування цитомегаловірусом майже завжди проходять безсимптомно, оскільки вірус «розробив» безліч хитрощів, щоб обійти дію імунної системи людини, яка, тим не менше, намагається полювати на вірус. Протягом життя близько чверті Т-клітин-вбивць в організмі людини виконують роль боротьби з цитомегаловірусом. Збудники хвороб та імунна система перебувають у постійному бою. У рідкісних випадках у пацієнтів з ослабленим імунітетом цитомегаловірус може перетворюється на смертельний результат, але лише тому, що рівновага у боротьбі вірусу та імунітету не була дотримана.

Коронавірус, який викликає COVID-19, новий, тому інформації про нього не так багато. Цілком виправдано, що важкі випадки коронавірусу привернули найбільше уваги під час пандемії. За короткий проміжок часу вчені досягли значних успіхів у розумінні цього вірусу та способах його лікування. Але щоб розгадати, чому деякі люди безсимптомно хворіють COVID-19, необхідно оцінити протистояння між патогеном та імунною системою, яке починається кожного разу, коли вірус знаходить нового господаря.

Варто почати з моменту, коли COVID-19 зустрічається з клітиною. Початкова інфекційна доза - кількість частинок вірусу, що потрапляють в організм - може впливати на перебіг хвороби. Чим більше частинок потрапляє в ніс, тим ближче вірус до перенасичення імунної системи, що в деяких випадках призводить до важкого перебігу захворювання.

Протягом кількох годин після інфікування перші заражені клітини починають виділяти інтерферони - групу молекул, яка діє як „система пожежної сигналізації”, каже вірусолог Анджела Расмуссен. «Пожежна сигналізація» попереджає дві основні гілки імунної системи людини: швидку, але «розсіяну» вроджену імунну систему, яка викликає запалення та лихоманку, та адаптивну імунну систему, яка протягом ряду днів збиратиме антитіла та Т-клітини, які безпосередньо націлюються на конкретний вірус.

Інтерферони ведуть боротьбу з вірусом різними способами, наприклад, руйнують вірусні гени, не дозволяючи клітинам вбирати вірусні частинки, стримують продукування вірусних білків і змушують інфіковані клітини самознищуватися. Уповільнюючи реплікацію вірусу, інтерферони дають час для підготовки решти імунної системи.

Це те, що відбувається, коли «все йде правильно». Але кожен вірус повинен розробити способи обійти захисні сили організму господаря, і коронавірус, який викликає COVID-19, вміло виконує це завдання. Деякі з його генів кодують білки, які можуть блокувати інтерферони. Відключивши пожежну сигналізацію організму та обеззброївши імунну систему, коронавірус може легко проникати в клітини. У змаганні з вірусом імунна система часто програє. Вірус розмножується.

Зрештою, після того, як велика кількість вірусних частинок інфікує багато клітин, імунна система починає розуміти, що щось йде не так. Вона починає готуватися, але занадто пізно. Без своєчасних цілеспрямованих ударів антитіл та Т-клітин адаптивної імунної системи боротьба з вірусом часто неефективна. Така невдала та пізня реакція вродженої імунної відповіді наростає та знищує здорові клітини організму. Це одне з можливих пояснень надмірної реакції імунної системи, що спостерігається у важких та летальних випадках COVID-19.

Така затримка реакції від інтерферонів, за словами Расмуссен, нагадує їй про Еболу, яку вона вивчала до початку пандемії. Ебола - це зовсім інший вірус із набагато вищим рівнем летальності, але смертельні випадки Еболи також характеризуються неконтрольованим запаленням в організмі після затримки реакції інтерферонів. До того ж, Ебола також буває безсимптомною у деяких людей, за оцінками, хвороба проходить безсимптомно у чверті всіх інфікованих. Опитування в районах спалаху хвороби виявили, що багато людей мають антитіла проти Еболи, але вони навіть не знали, що були інфіковані.

Деякі відмінності між реакціями інтерферонів у пацієнтів можуть бути генетичними. Коли голландські лікарі досліджували важкі випадки COVID-19 у двох пар братів, вони виявили, що у всіх чотирьох була генетична мутація, яка погіршувала вироблення інтерферону. Брати, які були з двох різних сімей, були здоровими та молодими, від 21 до 32 років. Один з них помер від COVID-19. Всі вони були госпіталізовані. Але така специфічна генетична мутація не є загальнопоширеним явищем, і генетика навряд чи може повністю пояснити варіацію випадків COVID-19. Науковці лише наголошують на тому, що про COVID-19 відомо дуже мало.  

"Було б перебільшенням з упевненістю стверджувати про те, що ми не до кінця розуміємо", - сказав імунолог Алессандро Сетте.

«Безсимптомний кінець» спектра важкості перебігу COVID-19 є найважчим для вивчення. Першим викликом є ​​пошук випадків: люди, які хворіють безсимптомно не приходять до лікарні і часто навіть не роблять тест на коронавірус. Якщо вони проходять тестування, їх рання імунна реакція, як правило, вже виконає свою роль і дослідити цей процес буде неможливо. Пошук безсимптомних пацієнтів вимагає тривалого слідкування за великою групою здорових людей, чекаючи, поки деякі з них підхоплять вірус.

Влітку 2020 року вірусолог із Сінгапуру Антоніо Бертолетті отримав рідкісну можливість вивчати безсимптомних пацієнтів із COVID-19. Хоча Сінгапур досить успішно контролював розповсюдження COVID-19, серед трудових мігрантів з Індії та Бангладешу було багато випадків хвороби. Щоб стримати спалах, уряд заплатив робітникам, наказавши їм відбути період самоізоляції вдома та відстежувати симптоми. За період ізоляції Бертолетті та його колеги «співпрацювали» із 478 робітниками, відстежуючи їхню імунну відповідь за допомогою періодичного аналізу зразків крові. Протягом шести тижнів серед майже третини учасників дослідження було виявлено COVID-19. Переважна більшість випадків проходила безсимптомно, а решта були легкими.

Бертолетті та його колег цікавили вірусоспецифічні Т-клітини, які мають важливе значення для адаптивно-імунної відповіді. Коли вони виділили ці клітини зі зразків крові, вчені виявили, що у безсимптомних пацієнтів були більш специфічні та скоординовані відповіді Т-клітин з високим рівнем противірусної молекули, яка регулює Т-клітини. Їх адаптивний імунітет виглядав більш «ефективним», сказав Бертолетті. Клітини хворих пацієнтів виділяли великий спектр специфічних молекул, тому їх імунна відповідь була розширеною.

На початку пандемії найбільшу увагу лікарі зосереджували на антитілах до COVID-19, але саме Т-клітини зараз стають ключовими для боротьби з вірусом. Пацієнти можуть вилікуватися від COVID-19 взагалі без антитіл - якщо у них є Т-клітини. Такі клітини можуть відігравати додаткову роль при більш легких випадках хвороби: приблизно від 28 до 50 відсотків людей мають Т-клітини, які з’явилися у них ще до пандемії, але тим не менше вони вдало реагують на новий вірус. Ці Т-клітини можуть бути залишками інфекцій, пов’язаних з іншими коронавірусами - теорія, підтверджена дослідженням, яке показало, що люди, які нещодавно були інфіковані іншими коронавірусами, як правило, мають легші форми перебігу COVID-19.

У Сінгапурі 93 відсотки випадків, виявлених Бертолетті, були безсимптомними - результат, який він пояснює відносною молодістю робітників-мігрантів та потенційною наявністю реактивних Т-клітин, які, схоже, були більш поширеними в деяких частинах світу, ніж в інших.

Для подальшого розуміння ролі перехресно реактивних Т-клітин вчені намагаються з’ясувати, чи мають пацієнти із такими клітинами сильнішу імунну відповідь після отримання вакцини проти COVID-19. Реакції Т-клітин також слабшають із віком, що може допомогти пояснити, чому COVID-19 більш небезпечний для людей похилого віку.

Люди мають величезну різноманітність Т-клітин, деякі з яких активуються кожного разу, коли організм зіштовхується з патогеном. Але з віком запас неактивованих Т-клітин зменшується. На поступове ослаблення імунної системи з часом впливають як вік, так і попередня боротьба з різними хворобами. Здається, людський цитомегаловірус, який інфікує значну частину населення світу - відіграє особливу роль в ослабленні імунної системи. Настільки багато Т-клітин присвячені придушенню цього вірусу, що люди можуть стати більш вразливими до нових патогенів.

На відміну від людського цитомегаловірусу, коронавірус, здається, не може ховатися всередині організму протягом десятиліть. Як тільки він підкрадається, його мета - скопіюватись якомога швидше, щоб знайти інший організм, перш ніж він уб’є свого попереднього господаря, або господар ліквідує вірус.

Тепер, коли COVID-19 знайшов людей, у нього буде шанс удосконалити свою стратегію, проаналізувавши нові слабкі місця в імунній системі людини. Це не обов'язково означає, що COVID-19 стане більш смертоносним; чотири коронавіруси, які вже циркулюють серед людей, викликають лише простудні захворювання, і на вірус, що викликає COVID-19 також може чекати подібна доля. Однак, варіанти COVID-19 вже демонструють мутації, які роблять їх більш трансмісивними та здатними уникати наявних антитіл. Оскільки вірус буде надалі інфікувати людей протягом найближчих років, десятиліть і, можливо, навіть тисячоліть, він буде мутувати. Тим часом людська імунна система буде продовжувати вивчати нові способи боротьби з вірусами, резюмує видання.

Читайте також: Пандемія не закінчилася і наступна хвиля COVID-19  може бути ще більш небезпечною — Bloomberg

Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Анастасия Гурин
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК