Світ не повинен ігнорувати систематичне насильство проти протестувальників у Білорусі — The Economist 

Авторитарний режим не зможе залякати протестувальників у Білорусі. За останні чотири місяці в країні було затримано понад 30 тисяч людей, а близько чотирьох тисяч протестувальників заявили, що їх піддавали тортурам. На державному телебаченні інакодумців різко критикують і принижують. Деякі з них після залякувань змушені вибачатися в ефірі за вигадані злочини, пише журнал The Economist.

31-річний протестувальник Роман Бондаренко помер, після того, як його побили силовики. А лікаря, який суперечив «офіційній історії» про те, що Бондаренко був п'яний, заарештували і змусили відмовитись від своїх тверджень.

Те, що подібні зловживання можуть відбуватися в країні, яка межує з Європейським Союзом, - це пляма для репутації континенту. Проте відповідь ключових держав-членів ЄС була слабкою. Багато європейських лідерів, в тому числі канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Емманюель Макрон «зробили символічний жест» зустрічі з білоруською опозиційною лідеркою Світланою Тихановською. Тоді як санкції проти білоруського режиму обмежились забороною на виїзд та заморожуванням активів для кількох чиновників, зокрема авторитарного лідера Олександра Лукашенка.

Основною причиною бездіяльності Європи та збереження влади Лукашенка є Росія, яка створила своєрідний політичний союз з Білоруссю. Президент Росії Володимир Путін застерігає Захід від втручання у те, що він називає своїм сусідством. Після його вторгнення у Східну Україну в 2014 році мало хто із західних лідерів готовий розпочинати відкритий конфлікт з Путіним. Але є кілька простих кроків, які вони могли б зробити, об’єднавши сили.

Для початку лідерам Заходу слід припинити закупівлю хімічних речовин, бензину та металу у білоруських державних фірм та запровадити санкції проти тих, хто це робить. Що ще важливіше, вони повинні запропонувати «перспективу справедливості» для жителів Білорусі та домогтися покарання тих, хто застосовував насильство проти протестувальників. Західні лідери повинні робити це не лише заради білорусів, а й для того, щоб показати вірність власним цінностям. Наступного року, коли Джо Байден буде президентом США, він повинен зробити те саме.

Насильство здійснюється не абстрактними агенціями, а конкретними людьми, які в них служать і ховають свої обличчя. Ці установи повинні бути визначені такими, якими вони є - органами терору. Західні уряди повинні «взяти свідчення» з боку Литви та Польщі для збору доказів та організації розслідування злочинів проти людства. Вони повинні застосовувати принцип універсальної юрисдикції у справах про насильство. Захист прав людини в Білорусі не є втручанням. Це обов’язок кожної країни, яка поважає себе, резюмує журнал.