Аналізуючи Пелопоннеську війну античний історик Фукідід розрізняв безпосередні причини та глибші фактори, що були рушіями конфлікту між Афінами та Спартою. Цікаво використати той самий погляд на нещодавню ситуацію з примусовим приземленням літака, яку організував білоруський диктатор Олександр Лукашенко, щоб затримати журналіста Романа Протасевича, пише Bloomberg.
Розглядаючись окремо, інцидент демонструє самодержавство, яке придушує дисидентів, що намагаються кинути йому виклик. Білоруський диктатор Олександр Лукашенко заявив про свою нібито перемогу на виборах минулого року, після чого в країні почалися масові протести.
Якщо розглядати це ширше, то «спецоперація Лукашенка» стала яскравим прикладом глобальної тривожної тенденції. Автократи розширюють репресії у глобальному масштабі за допомогою агресивних транснаціональних програм ув’язнення та навіть вбивства опонентів. Реалізуючи це, вони кидають виклик загальним людським цінностям та структурі міжнародного порядку.
Така тенденція почала поширюватися, коли домінування демократій в епоху після холодної війни поступово слабшало, а репресивні режими відстоювали власні інтереси.
Існують вагомі докази того, що Росія за президентства Володимира Путіна виробила жахливу звичку ліквідувати ворогів у таких демократичних країнах, як Велика Британія та Німеччина. Автократії Азії затримували політичних критиків у сусідніх країнах і не тільки. Уряд Саудівської Аравії звинувачують у вбивстві журналіста Джамаля Хашоггі у посольстві в Туреччині.
Китай певною мірою можна назвати лідером транснаціональних репресій. Є повідомлення про те, що Комуністична партія Китаю викрала дисидентів з Гонконгу та країн Південно-Східної Азії, а також чинила тиск на країни Азії і Близького Сходу з метою репатріації представників переслідуваних етнічних груп. Крім того, китайська влада залучила державних агентів для залякування критиків у Європі та США. Сучасні автократи зміцнюють правління вдома, націлюючись на дисидентів по всьому світу.
Ця тактика далеко не нова. Тирани вже давно використовують таємних агентів і вбивць, щоб вистежувати та ліквідувати ворогів за океаном. Але нещодавню спецоперацію Лукашенка робить особливо тривожною те, що вона яскраво втілює беззаконня, яке сьогодні намагається побороти міжнародна система.
Мережа транснаціональних інституцій, від Інтерполу до Міжнародної організації цивільної авіації, була створена протягом 20 століття, щоб поставити світ на шлях дотримання загальновизнаних норм та правил.
Починаючи з 1945 року, і особливо з кінця «холодної війни», міжнародна система керувалася демократичними наддержавами. Однак авторитарні країни стають все могутнішими, тому ця система опиняється під напругою.
Диктатори вправно використовують Інтерпол та систему «червоних повідомлень», щоб переслідувати дисидентів за кордоном. Китай поставив своїх громадян на вершину ключових міжнародних організацій, безперечно, щоб зробити їх механізмами впливу авторитарного режиму. Пекін, Москва та інші автократії використовували ці форуми, щоб переписати загальносвітові норми у сферах від прав людини до управління Інтернетом. Вони навіть об’єдналися, щоб вистежити ворогів, розташованих у сусідніх країнах.
Чому авторитарні лідери докладають таких зусиль, щоб схопити кількох дисидентів, навіть якщо це ставить під загрозу їх відносини з демократичними країнами? Нахабність стратегії, власне, і полягає в цьому. Екстериторіальні репресії показують дисидентам, що вони ніколи не будуть у безпеці навіть у вигнанні. Це загрожує іноземним мережам підтримки, на які часто покладаються опозиціонери, що кидають виклик диктатурам.
Для демократичного світу наслідки також серйозні. Транснаціональні репресії руйнують повагу до ліберальних цінностей, на яких базується наявний міжнародний порядок. Це може мати згубний вплив на свободу слова та політичну мобілізацію навіть у демократичних країнах.
Не в останню чергу, це викликає тривогу за глобальне майбутнє: хто сказав, що авторитарні режими будуть задовольнятись репресіями проти інакомислення власних громадян за кордоном? Вони не будуть. Вже є повідомлення, що Китай використовує економічний тиск аби маніпулювати думками американців та громадян інших демократій про Пекін та його керівний режим.
Затримання Протасевича - це один із багатьох інцидентів, який підкреслює набагато ширші глобальні зміни. Ось чому демократії, особливо Європейський Союз та США, повинні правильно та дієво реагувати на подібні речі.
Доцільно змусити Білорусь заплатити економічну ціну, заборонивши національній авіакомпанії доступ до європейських аеропортів та відмовитися літати через білоруський повітряний простір. Запровадження цілеспрямованих санкцій проти чиновників режиму може допомогти відрізати прихильників Лукашенка від незаконно отриманого багатства, яке зберігається за кордоном.
Крім цього, європейські країни також повинні посилити політичну підтримку білоруської опозиції - відкрито висвітлюючи жорстокість режиму, допомагаючи зберегти надії на демократичні зміни.
Широка глобальна гра вимагатиме довгострокових і послідовних зусиль, щоб протистояти авторитаризму. Це означає транснаціональну мобілізацію демократичної коаліції для повернення втраченого впливу в міжнародних органах та позбавлення автократичних країн переваг інституційного керівництва, а також ізоляцію автократій, які застосовують екстратериторіальні репресії.
Лукашенко нагадав світові, що триває велика ідеологічна битва. Світові демократії повинні детально обдумати свою реакцію на дії режиму Білорусі, оскільки йдеться не лише про долю Романа Протасевича. Це буде вирішувати долю фактично усіх дисидентів у глобальному масштабі, резюмує видання.
Нагадаємо, 23 травня в аеропорту Мінська був екстрено посаджений літак Ryanair рейсу Афіни-Вільнюс. Спочатку повідомлялося про можливе мінування повітряного судна, в аеропорт стягнули пожежників та «швидку допомогу». Пізніше стало відомо про те, що на борту літака перебував опозиційний журналіст Роман Протасевич, його затримали. Інформацію про затримання Протасевича підтвердили в МВС Білорусі. На батьківщині журналіст є підозрюваним за статтею 293 КК Білорусі, йому може загрожувати страта.
Раніше про припинення авіаперельотів над Білоруссю повідомила латвійська компанія airBaltic. Аналогічний крок анонсувала польська авіакомпанія LOT.
Литва з 25 травня заборонила прибуття і відправлення з країни літаків, маршрут яких проходить через Білорусь. Українські авіакомпанії також припинили авіасполучення з Білоруссю. Крім того, від польотів над Білоруссю відмовилися французька Air France і фінська Finnair
Детальніше про те, що означає викрадення білоруськими силовиками опозиціонера Романа Протасевича і що слід робити Україні, читайте в статті Володимира Кравченка “Зона, заборонена для польотів”.