Проблема зміни клімату загострює соціальну нерівність — FT

Поки політичні лідери готуються до конференції ООН з питань зміни клімату, яка запланована на листопад цього року, між державами загострюються невідповідності щодо «кліматичної політики»: багаті проти бідних, експортери викопного палива проти імпортерів та «зелені» країни проти «менш зелених», пише Financial Times.

Боротьба за захист планети змінюється таким чином, що незабаром може загострити конфлікти всередині країн, особливо між соціальними класами, або, іншими словами, може викликати нове протистояння між багатими та бідними. За даними ООН, 1 відсоток найвищих доходів населення світу становить близько 15 відсотків шкідливих викидів.

У звіті ООН про шкідливі викиди в 2020 році зазначається, що намагання зупинити підвищення глобальної температури, згідно з Паризькою кліматичною угодою 2015 року, вимагатиме різкого скорочення викидів вуглецю до 2030 року.

При цьому, майже все, що робить заможне населення, включає більший рівень шкідливих викидів, від проживання у великих будинках до використання великих автомобілів, частих авіаперельотів, подекуди навіть на приватних літаках.

Кліматичні активісти впродовж тривалого часу виступали проти екологічної нерівності, вказуючи на те, що вони називають «елітою забруднювачів». Але дотепер уряди зазвичай уникали політики «соціального розколу».

Більшість країн зосередились на зміні енергетичної політики для всіх, а також на зменшенні використання викопного палива та розширенні відновлюваної енергетики, подекуди збільшивши нормативне навантаження на промисловість.

Споживачі в деяких країнах взяли на себе витрати, такі як «зелені збори» за електроенергію та екологічні збори в аеропортах, для прикладу. Кліматична політика також намагається скоротити викиди вуглецю до за допомогою субсидій на електричні транспортні засоби, сонячні батареї та утеплення будинків. Але цієї політики недостатньо.

Оскільки країни готуються прийняти більш рішучі кліматичні цілі до COP26, уряди повинні стримувати викиди безпосередньо. Додаткові податки на що завгодно, від автомобільного палива до побутового газу - очевидний варіант. Але це нерівно вдарило б по бідному та більш заможному населенню країн.

Податки на викиди вуглецю, спрямовані на багатих, можуть піднятися на політичний порядок денний. Але чи буде достатньо податкової політики? Для «надбагатих людей» жоден рівень податку на вуглець не буде стримувальним фактором.

Можливо, урядам доведеться вийти за рамки податкової політики, встановивши обмеження на деякі види діяльності, для прикладу, на використання приватних літаків. Але у більшості демократій це буде розглядатися як занадто жорстке рішення.

Більше того, якщо дії обмежуватимуться податковою політикою, існує ризик створити світ, де переваги надбагатих, які можуть «безболісно платити», зростуть ще більше. Чи буде це політично стійким у розвинутих демократіях, таких як США, європейські країни та Японія?

Для прикладу, президент США Джо Байден пообіцяв рішучі дії для реалізації кліматичної політики. Також він не боїться збільшення податків для заможного населення.

Більш забезпечене населення могло б добровільно підтримувати кліматичну політику, перш ніж це стане обов’язковою нормою. Недостатньо вкладати більше коштів у сталий розвиток або віддавати гроші на «зелені цілі», хоча такі дії мають значення.

Потрібен також перегляд «культури споживацтва», яка часто відповідальна за великий рівень викидів вуглекислого газу. Можливо, це принесе деякі втрати, але пандемія коронавірусу вже продемонструвала, що зміни можливі. Йдеться не так про альтруїзм, як про мудрі власні інтереси, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кліматична катастрофа на Землі майже неминуча – вчені

Раніше повідомлялося, що унаслідок глобального потепління температура повітря у деяких країнах до 2050 року може піднятися до екстремальних 56 °C.

Вчені попереджають, що подібні погодні умови становлять серйозну загрозу для людей і тварин.

Опитування людей із 14 країн показує, що найбільше люди зараз бояться наслідків кліматичних змін та виявлення нових невідомих хвороб, згідно з даними дослідницького центру Pew.

Більшість з усіх респондентів заявляють, що обидві проблеми є ключовими загрозами для їх країн. Загалом, опитані найчастіше згадували саме екологічні проблеми та циркуляцію інфекційних хвороб, ніж інші загрози, такі як тероризм, кібератаки, поширення ядерної зброї, економічні негаразди та масова міграція.