Пандемія змусила людей почати «творчий пошук себе» — FT  

23 жовтня, 2021, 11:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Люди стали по-новому дивитися на життя. 

Пандемія змусила людей почати «творчий пошук себе» — FT  
© depositphotos/ halfpoint

Важкий період пандемії коронавірусу можна називати «великою відставкою». Під даними про те, що багато людей звільняються з роботи, криється загальна втома та емоційне вигорання. Звільнившись від щоденної рутини, люди готові до самореалізації поза кар’єрою або у новій сфері, пише Financial Times.

«Враховуючи стрес, який я переживала, коли їздила в офіс, зараз мені приємно робити саме те, що я хочу робити. Тепер мені дійсно потрібно реалізувати свою творчу пристрасть», - розповіла Ліза Макдоно після того, як залишила роботу менеджера, щоб розпочати власний бізнес.

Подібним чином Дженніфер Кідсон з ентузіазмом розповіла, як покинула свою роботу і почала займатися створенням фільмів.

«Якби не пандемія, я, можливо, продовжувала б виправдовуватися перед собою, повторюючи, що зможу реалізувати свій творчий потенціал пізніше. Але коли почалася пандемія, в моїй голові звучали слова: зараз або ніколи», - каже Кідсон.

З одного боку – така тенденція позитивна, але у неї є і темний бік. Пандемія та локдауни змусили багатьох переглянути своє життя, вважає соціолог Ерін Чех з Мічиганського університету.

Опитування американських студентів та робітників із вищою освітою показали, що більшість оцінили свої творчі пошуки вище доходу та збереження роботи як центральний фактор у прийнятті кар’єрних рішень. Але, як зазначає соціолог, більшість людей готові йти на «творчі пошуки себе» у випадку, коли вони вже мають певні економічні привілеї.

«Пошук себе» у кар’єрі містить деякі небезпечні елементи. Значна частина молоді вірить, що вони знайдуть самостійність та самореалізацію у роботі, але часто таке мислення породжує нереальні очікування.

Як і перша сварка між закоханими, що одружилася в надії на нескінченне щастя, перший нудний день на роботі може стати шоком. Що ще гірше, молоді працівники можуть звинувачувати себе, ще завзятіше кидаючись у роботу, і внаслідок цього починається емоційне вигорання.

Банки Уолл-Стріт, наслідуючи великі юридичні компанії, почали автоматизувати те, що вони вважають «бурхливою роботою», наприклад моделювання оцінки.

«Мета цього - дозволити молодшим працівникам зосереджуватися на важливіших аспектах роботи», - сказав співголова Goldman Sachs Ден Діс.

Один із висновків дослідження соціологів полягає в тому, що просте прагнення до стабільності, доходу та статусу, яке на думку економістів, мотивувало всіх шукачів роботи, тепер втрачає свою актуальність на тлі так званих «творчих пошуків себе».

Зокрема, серед людей, які мають вищу освіту, прагнення до самовираження та самореалізації тепер є основою прийняття кар’єрних рішень. Однак студенти з країн із низьким рівнем доходу зіштовхнулися з тиском щодо вибору «правильної» роботи, яка гарантуватиме їм економічну безпеку.

Звичайно, пошук щастя на роботі - гідна мета. Це має привести до кращих результатів та зростання продуктивності.

Але соціолог зазначає, що творчі пошуки себе на роботі ризикують стати механізмом експлуатації робочої сили. Це жорстокий парадокс.

«Це спрямовує особисті почуття працівників на благо роботодавця, що не завжди добре», - вважає Ерін Чех.

Які є рішення? Очевидно, що працівникам також слід шукати щастя поза кар’єрою. Створення широкого кола інтересів і використання гідної оплачуваної роботи як способу їх фінансування – розумна стратегія. Одним із доброякісних наслідків карантину було перенаправлення людей на пошук нових захоплень.

Деякі фінансові компанії встановлюють обов’язкову двотижневу перерву для персоналу, щоб вони не могли приховати шахрайство або розкрадання. Цікавою стратегією було б надавати працівникам додаткові два тижні відпочинку на рік, без врахування відпустки, для вивчення альтернативних інтересів, що допоможе уникнути емоційного вигорання на роботі.

Соціолог зазначає, що поєднання меритократичної ідеології, ліберальних уявлень про індивідуальну відповідальність та ідеї пошуку кар’єри за «покликанням» допомагає пояснити стійку нерівність. Ерін Чех вважає, що потрібні колективні та структурні зусилля для перебудови ринку праці та зростання продуктивності, резюмує видання.

Читайте також: The Atlantic розповідає, як знайти щастя

Головний економіст Банку Англії Енді Холдейн вивчив економічний вплив «великого експерименту на дому», спровокованого пандемією коронавірусу. Адже для того, щоб запобігти поширенню хвороби, багато компаній відправили своїх працівників на дистанційну роботу.

Перша частина дослідження стосується впливу дистанційної роботи на продуктивність праці. До пандемії COVID-19 дистанційна робота асоціювалася з більшою продуктивністю, а зараз - з меншою. Одна константа полягає в тому, що дистанційна робота зробила багатьох людей щасливішими - насамперед, вважає Халдейн, тому що багатьом більше не потрібно витрачати час на дорогу на роботу.

По матерiалам: The Financial Times / Підготував/ла : Анастасія Гурін
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК