Мета вакцин проти COVID-19 - запобігти смерті та серйозним ускладненням для здоров’я людини після інфікування коронавірусом. Також вакцинація повинна зменшити тиск на системи охорони здоров’я. Всі вакцини проти COVID-19, дозволені для екстреного використання, роблять це, і наразі дані з країн, де велика кількість населення вже зробила щеплення, свідчать про досить позитивну динаміку. Але багато людей, цілком зрозуміло, хочуть знати більше: чи зупинить вакцинація розповсюдження COVID-19, щоб вони могли нарешті вільно спілкуватися поза своїми «карантинними бульбашками», пише The New York Times.
Зрештою, так, вакцини можуть зупинити розповсюдження коронавірусу. Багато вчених не бажають із впевненістю стверджувати, що вакцини перешкоджають передачі вірусу від однієї людини до іншої. Така позиція може бути неправильно витлумачена як визнання того, що вакцини не працюють, але це не так.
Наявні дані свідчать про те, що вакцини принаймні частково зменшать передачу інфекції, і зараз проводяться дослідження, щоб визначити це з більшою точністю. Протягом наступних кількох місяців з’явиться більше інформації. До того часу такі заходи безпеки, як носіння масок та соціальне дистанціювання залишатимуться важливими.
Це правда, що згідно з даними клінічних випробувань, вакцини Pfizer-BioNTech та Moderna є високоефективними у запобіганні захворюванню COVID-19, але невідомо, наскільки вони запобігають зараженню вірусом SARS-CoV-2. Попри те, що COVID-19 та SARS-CoV-2 часто використовуються як взаємозамінні поняття, вони принципово відрізняються. Не можна передати хворобу без вірусу, але можна інфікуватися вірусом і перехворіти безсимптомно. Цілком можливо, що щеплені люди самі захищені від COVID-19, але все ще поширюють SARS-CoV-2 іншим, хто не пройшов вакцинацію.
Чому вчені роблять вакцини, які захищають лише від хвороби, а не від вірусу, який її викликає? Вони не ставлять собі це за мету, але частково, це результат ходу клінічних випробувань. Практично клінічні випробування можна закінчити швидше, якщо кінцеву точку випробування - головне наукове питання, яке досліджує випробування - можна легко простежити. Якби кінцевою точкою випробування була інфекція SARS-CoV-2, учасників клінічних досліджень потрібно було б тестувати принаймні щотижня. Простіше визначити учасників, у яких розвиваються симптоми COVID-19, а потім зробити тест для підтвердження. Тож заради ефективності основною кінцевою точкою клінічних випробувань було те, чи захищають вакцини від важкого перебігу COVID-19.
Цей підхід до розробки вакцин також має сенс з точки зору охорони здоров'я. Більшість людей, інфікованих SARS-CoV-2, не помруть, але багато хто сильно захворіє і потребуватиме медичної допомоги. Це наповнює лікарні та створює значне навантаження на систему охорони здоров’я. Вакцини, які можуть перетворити, як правило, важку хворобу, на щось легке та кероване, полегшують цей тягар, рятуючи життя людей.
Коли вчені розробляють вакцину проти нового вірусу, важко передбачити, чи вакцинація повністю буде запобігати зараженню, гарантуючи так званий «абсолютний імунітет». Якщо вакцини проти COVID-19 не зможуть гарантувати абсолютний імунітет, це означає, що щеплена людина все ще може «вдихнути» достатню кількість вірусу SARS-CoV-2 для розвитку інфекції, але ця інфекція буде швидко виведена із організму, перш ніж стати COVID-19. Однак така людина все ще може передати вірус іншим.
Є багато вакцин, які не забезпечують повноцінного абсолютного імунітету, але тим не менше мають величезні переваги для здоров'я населення. Щороку вакцина проти грипу рятує життя, незважаючи на те, що вона фактично не запобігає циркуляції хвороби.
З усього, що відомо на сьогодні, малоймовірно, що вакцини, які на 95 відсотків ефективно запобігають симптоматичним захворюванням, не матимуть жодного впливу на поширення інфекції. Дані досліджень та випробувань вакцин дозволяють припустити, що вакцинація зменшує кількість безсимптомних випадків хвороби, а також кількість вірусу, який можуть поширювати інфіковані люди.
В Ізраїлі, де значна частина населення була вакцинована, з початку вакцинації в грудні спостерігається зменшення випадків хвороби, причому, спостерігається зниження на 49 відсотків у людей старше 60 років. Продовжуються дослідження з метою кращого визначення впливу вакцин на передачу COVID-19. А якщо такі запобіжні заходи, як носіння масок будуть поєднуватися зі зростанням кількості вакцинованих людей, випадки SARS-CoV-2 повинні знижуватися ще швидше.
Досвід минулого свідчить, що вакцини, які не запобігають зараженню вірусом, все ще можуть зупиняти епідемії. Розроблена доктором Йонасом Салком вакцина проти поліомієліту, яка не забезпечує абсолютний імунітет, призвела до швидкої елімінації поліомієліту в США, починаючи з 1950-х років. Люди охоче вишиковувались у чергу, щоб отримати вакцину та захистити своїх дітей і себе. Вакцина Салка надавала високий захист від руйнівного впливу хвороби, а також допомогла зменшити поширення вірусу, оскільки дуже багато людей були щеплені і змогли «очиститися» від інфекції.
Наявні вакцини проти COVID-19 зараз є такою ж перемогою для громадського здоров’я, як і вакцина Салка тоді. На тлі нинішньої пандемії важливо пам’ятати про трансформаційну силу вакцин. Як тільки зменшиться розповсюдження вірусу в громаді та якомога більше людей будуть імунізовані, тим швидше світ зможе відпочити від пандемії, резюмує видання.
У країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.