Немає жодних доказів, що вакцина AstraZeneca викликає тромби. Так чому ж люди турбуються?

Історії про людей, у яких утворилися тромби незабаром після вакцинації препаратом AstraZeneca/Oxford стурбували деяких європейських лідерів. Після повідомлення про смерть та трьох госпіталізацій в Норвегії, у яких виявили підвищене згортання крові у дорослих після вакцинації, Ірландія призупинила вакцинацію цим препаратом. Глава Уїнтонського центру зв'язків з ризиками та доказами в Кембриджі Девід Шпігельхальтер в колонці для газети Guardian пише, що деяка тривога з приводу нової вакцини зрозуміла, і будь-які ймовірні реакції повинні бути досліджені.

Однак він запевняє, що в нинішніх умовах люди повинні протистояти тому, щоб шукати причинно-наслідкові зв'язки там, де їх може не існувати.

Сьогодні немає ніяких доказів того, що ця вакцина викликає тромбози. Автор каже, що це поширена людська тенденція приписувати причини різних подій, навіть коли їх немає. Як, наприклад помити машину і на наступний день птах обгидить весь капот. Тепер, у людей утворюються згустки крові після вакцинації. А це призводить до заклопотаності з приводу того, чи викликає вакцина ці тромбози.

Можна назвати це успіхом, шансом чи долею, продовжує автор. Тому, коли Європейське агентство з лікарських препаратів заявило про 30 "тромбоемболічних випадки" після приблизно 5 мільйонів щеплень, ключове питання має звучати так: скільки тромбозів могло бути при нормальному розвитку подій?

Шпігельхальтер пише, що ми можемо спробувати провести швидкий розрахунок. Тромбози глибоких вен щорічно зустрічаються в одного з тисячі людей, і, ймовірно, частіше у літніх людей, яких сьогодні вакцинують. Працюючи з цими даними, ми зрозуміємо, що з 5 мільйонів вакцинованих осіб, буде приблизно 5 тисяч тромбозів в рік, або, принаймні, 100 щотижня. Тому не дивно, що повідомили про 30 випадки.

Було б набагато простіше, якби у нас була група людей як ті, кому зробили щеплення і кому не зробили. Це могло бути просто невезіння. На щастя, у нас є така група. У випробуваннях вакцин, затверджених у Великій Британії, добровольці були випадковим чином виділені для отримання активної вакцини, або манекена ін'єкції - плацебо. Потім повідомили про будь-які побічні ефекти, але принципово ніхто не знав, чи отримали ці люди справжню вакцину або плацебо або інертні ін'єкції. Порівнюючи кількість повідомлень із цих двох груп, ми можемо бачити, скільки "реакцій" було насправді через активні інгредієнти, і скільки з них були пов'язані з процесом вакцинації, або що б сталося у будь-якому випадку.

Про якісь несприятливі явища повідомили 38% тих, кого прищепили справжньою вакциною. Але, примітно, що 28% з тих, кому на випробуваннях кололи плацебо також повідомили про побічні ефекти. З більш ніж 24 тисяч учасників клінічних випробувань менш як 1% повідомили про серйозні побічні ефекти. З них 168 людини, найімовірніше отримали плацебо, а не активну вакцину. Таким чином, не було ніяких доказів підвищеного ризику від щеплення AstraZeneca.

На випробуваннях вакцини Pfizer були аналогічні результати, з більш м'якими або помірними побічними ефектами.

Випробування короткі і порівняно невеликі, і, як правило, включають здорових людей, тому ми повинні збирати реальні дані по мірі розробки вакцин.

У Британії до 28 лютого було зареєстровано близько 54 тисячі випадків побічних ефектів від вакцини AstraZeneca/Oxford, з приблизно 10 мільйонів щеплень (у вакцини Pfizer нижчий показник). Таким чином, для обох вакцин, загальний показник становить близько 3-6 випадків на 1000 уколів. Це означає, що набагато більше число побічних ефектів повідомлялося під час випробувань.

Переважна більшість побічних ефектів під час випробувань і вакцинації є прямою реакцією на щеплення - біль в місці уколу, або наступні загальні грипоподібні симптоми: головний біль, втома, температура і так далі, які зникають протягом декількох днів. Найбільш серйозною проблемою є анафілактичні реакції та порада влади не робити щеплення тим, у кого є алергія на інгредієнти вакцини.

Досі ці вакцини показали себе надзвичайно безпечними. Цілком може бути деякі вкрай рідкісні побічні ефекти, які викликані вакциною проти Covid-19, але зараз взагалі немає ніяких ознак цього.

Чи зможемо ми коли-небудь встояти перед бажанням знайти причинно-наслідковий зв'язок між різними подіями? Автор одним зі способів досягнення цієї ідеї називає просування наукового методу та забезпечення того, щоб всі знали цей основоположний принцип. Тестування гіпотези допомагає нам побачити, які здогадки або припущення вірні, а які ні. Таким чином, рандомізовані дослідження довели ефективність деяких методів лікування Covid і врятували безліч життів, а також показуючи, що деякі роздуті претензії про лікування Covid-19, такі, як гідроксихлорохін і плазма тих, хто одужав, були невірними.