Тим часом, Франція, Нідерланди і Німеччина готуються до виборів наступного року, тож доля Євросоюзу на межі.
Про це пише Washington Post, додаючи, що народне невдоволення частково пов'язане з побічними ефектами від економічної кризи 2008 року, які продовжують пригнічувати багатьох європейців на ринках праці. Однак, партії, які виступають проти істеблішменту, процвітають навіть у багатих країнах, яким вдалося уникнути великих економічних проблем в часи кризи. Тут популісти грають на невдоволенні через наплив іммігрантів, страху перед майбутнім і роздратованості глобалізацією. Все це стало міжнародним трендом.
Навіть ще до того, як голоси на черговому референдумі закінчують рахувати, панівні політики роблять поступки "правим" і "лівим" радикальним партіям, намагаючись зменшити їхню привабливість для виборців. Президент Франції Франсуа Олланд, чия популярність впала до 4%, оголосив минулого тижня, що не буде балотуватися знову і потупився місцем іншому соціалісту.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель у вівторок закликала заборонити в своїй країні бурку паранджу, тим самим зробивши поступку "правим" силам. Вона сподівається на переобрання наступної осені. Тим часом, лідери Нідерландів, яких чекають вибори в березні, опинилися в пасті між бажанням зберегти хороші відносини з Україною і водночас поставитися з повагою до результатів референдуму, який організували "праві" рухи, щоб заблокувати нідерландський процес ратифікації угоди про асоціацію між ЄС і Україною. У свою чергу, у Великій Британії переговори про Brexit ще не почалися, а низка проблем вже виникла. Хоча сам факт того, що країна вийде з ЄС, став переломним моментом для союзу, який виник на руїнах після Другої світової війни.
"Це той випадок, коли один успіх породжує інший. Brexit створив відчуття можливості перемоги Трампа. А його обрання робить менш неймовірним перемогу Марін Ле Пен у Франції", - сказав голова "Європейської ради з міжнародних відносин" Марк Леонард.
Він переконаний, що перемога Ле Пен у Франції стане в рази більшим потрясінням для європейської системи, ніж вихід Британії. Однак всі ці загрозливі сигнали не несуть суцільно похмурі наслідки для європейських лідерів. Ставлення до Брюсселя стало більш позитивним у більшості ключових країн ЄС після референдуму в Британії. Про це свідчать дані опитування, яке провела компанія Bertelsmann Foundation. Дослідники припускають, що виборці після потрясіння стали більше цінувати вигоди членства їхньої країни в організації.
В Італії Маттео Ренці теж може знову піти на вибори, які можуть пройти у лютому, попри те, що виборці відкинули його програму реформ. Дострокові вибори стали б ризикованим кроком, зважаючи на зростання популярності популістів і те, що радикальний "Рух п'яти зірок" дихає в спину правлячій Демократичній партії. Але Ренці може вирішити, що ранні вибори можуть стати найкращим способом його особистого політичного виживання в той час, як партії, налаштовані проти істеблішменту, просто не зможуть сформувати коаліцію.
Однак, потрясіння від референдуму в Італії буде не таким важливим, як вірогідна перемога Ле Пен на виборах у Франції. Якщо це станеться, країна, яка разом з Німеччиною займає ключову роль у ЄС, може відвернутися від організації. Експерти переконані, що з цього може початися розпад союзу. Тому європейські лідери з усіх сил намагаються знайти вагомі аргументи, чому виборці повинні вірити в ЄС і дати панівним партіям новий шанс.
Вчора стало відомо, що у Нідерландах організатор референдуму щодо асоціації України з ЄС йде на вибори. Лідер GeenPeil Ян Дійкграаф переконаний, що зможе "відвоювати демократ у політиків-окупантів".
Раніше видання Washington Post писало, що популісти здобули ще одну перемогу в ЄС, змусивши Ренці піти. Втім, на думку видання, прихід популістів до влади у Італії станеться не обов'язково, адже правоцентристська "Демократична партія" досі домінує в парламенті. І вибори проводити не обов'язково до 2018 року. Нагадаємо, в неділю, 4 грудня, в Італії відбувся референдум щодо внесення змін до Конституції. Згідно з даними екзит-полів, від 54 до 58% виборців проголосували "проти" конституційної реформи, тоді як "за" висловилися від 42% до 46%. Явка на референдумі перевищила 68%.