Після перемоги Джо Байдена на виборах президента США кількість охочих передбачити його політику суттєво зросла. На тлі цього інформаційного шуму питання, якою же насправді буде американська політика, критично важливе для багатьох, зокрема для України.
На початку каденції 45-го президента США Дональда Трампа було безліч спекуляцій щодо можливої реінкарнації «Ялти 2.0», пише колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Президент РФ Володимир Путін як мантру повторює тезу про необхідність зберегти конструкцію світового порядку, збудовану після Другої світової війни, а російська міфологія навколо неї призначена не лише для внутрішнього використання, але і для захисту статус-кво, включно з правом вето в РБ ООН.
«Російські надії на Трампа багато в чому не виправдались, але перед каденцією Байдена цікаво поспекулювати на тему можливості нової реінкарнації Брестського договору. Прошу не розуміти мене буквально, очевидно, що політичні, соціальні та, нарешті, ментальні реалії столітньої давнини докорінно відрізняються від сьогоднішніх, і будь-які паралелі тут недоречні», - зазначає автор.
Клімкін нагадує, що структура домовленостей між тодішньою Німеччиною і більшовицьким режимом була «гібридною»: кілька формальних домовленостей, відкриті та конфіденційні дипломатичні ноти і непублічні домовленості.
Для України важливо, що цей договір був першою спробою фіксації демонтажу Російської імперії, відповідно, питання в тому, чи можлива система домовленостей, яка фіксує перетворення імперсько-радянської реальності на нову, умовно неімперську, де власне поняття «пострадянський простір» втратило б сенс.
«Останні дії Кремля стосовно Білорусі та Молдови, конфлікту навколо Карабаху і, звичайно, України свідчать про те, що в Москві добре розуміють таку загрозу і несамовито опиратимуться. Перетворення на «нормальну» країну точно немає в планах сьогоднішнього російського керівництва, яке вважає, що втрата імперсько-радянської ментальності унеможливить існування Росії як стійкого утворення», - пояснює він.
Альтернатива очевидна: стагнація і поступовий відносний занепад у межах орієнтації на минуле, або ж шлях вперед і повернення до цивілізованих держав через становлення «нормальної» держави.
Останнє можливе лише в разі зміни керівництва РФ, а ставки тут такі високі, що вимагають абсолютно нової системи гарантій, причому не лише безпекових, резюмує Клімкін.
Докладніше про те, якою буде політика Вашингтона щодо Китаю, Європейського Союзу, Центральної Європи та Росії, і що має зробити Україна, щоб стати союзницею Сполучених Штатів, - у статті Павла Клімкіна «Шанс, якого не можна змарнувати» для читачів ZN.UA.