Китай робить ставку на те, що Захід безповоротно занепадає — The Economist 

Намагаючись розширити свою владу на міжнародній арені, Китай провів останні 40 років уникаючи зайвих ризиків. Відносно легко придушуючи слабші держави, Пекін розраховує свої дії щодо впливових країн. Однак останнім часом стратегія Китаю змінюється, враховуючи те, що конфлікт Пекіна із Заходом може перерости у нову «холодну війну», пише The Economist.

Спершу головний китайський дипломат Ян Цзечі «читав лекції» американським колегам на двосторонній зустрічі на Алясці, вказуючи на недоліки американської демократії. Це зробило його «справжнім героєм» вдома. Після цього Китай запровадив санкції проти деяких політиків Великої Британії, Канади та Європейського Союзу, дипломатів, науковців, юристів. Такі дії Пекіна були помстою за порівняно менш масштабні західні санкції, спрямовані проти чиновників, причетних до порушення прав уйгурів у північно-західному регіоні Сіньцзяна.

Зовсім недавно китайські дипломати назвали "брехнею та дезінформацією" повідомлення про те, що Китай використовує примусову працю мусульманських меншин у Синьцзяні, похваливши громадян за бойкот іноземних брендів, які відмовляються використовувати бавовну з цього регіону.

За такими подіями західні дипломати в Пекіні спостерігають із розчаруванням. Китайські чиновники повідомили, що Китай змінився, це вже не та країна, яка була 120 років тому. Деякі дипломати говорять про те, що Пекін переживає переломний момент у зовнішній політиці. Любителі історії дискутують, що більше нагадує цей момент піднесення Китаю: розлючену ревізіоністську Японію в 30-х роках чи Німеччину, коли сталеві амбіції тамтешньої влади призвели до війни в 1914 році.

Китайська влада зараз вважає Захід недисциплінованим і слабким. У Вашингтоні та інших демократичних столицях упевнені, що Пекін чітко планує всі свої кроки. Однак, незрозуміло, як зараз Китай розглядає проект договору з Європейським Союзом - Комплексну інвестиційну угоду. Ратифікація цього пакту Європейським Парламентом знаходиться під питанням, адже санкції Китаю торкнулися і деяких представників цього відомства.

Насправді китайські лідери вважають, що їхня напористість є цілком раціональною. По-перше, вони вірять, що Китай має на своєму боці більше переваг. Більшість держав-членів ООН надійно підтримують Китай як незамінне джерело позик та доступних технологій. По-друге, Китай упевнений, що Америка перебуває у довгостроковому, незворотному занепаді, навіть якщо інші західні країни не готові визнати, що "Схід піднімається, а Захід занепадає". Китай вдається до чітко прорахованих дій, щоб «шокувати» Захід, натякаючи на те, що старий глобальний порядок під керівництвом Америки завершується.

Влада Китаю намагається переконати більшість громадян у тому, що процвітання, безпека та національна сила вимагають однопартійного правління. Китай є важким викликом для ліберальних демократій саме тому, що його «авторитаризм в ім'я більшості» підтримується великою кількістю китайців, навіть попри придушення прав меншості. Сьогодні китайські уявлення про глобальне управління звучать як «світовий порядок на умовах більшості».

Науковий співробітник Дипломатичного дослідницького центру МЗС Китаю Руан Цунцзе заперечив, що Китай хоче «нав’язувати» свої цінності у світі. Але Руан критикує уряди, які "використовують демократію як привід для створення союзів". Він назвав це "фейковою багатосторонністю", додавши, що країнам, які розвиваються, не потрібно виконувати «накази» Заходу. Як двигуни глобального зростання, Китай та інші економіки, що розвиваються, повинні мати більше прав, заявив він.

"Ті, хто формує майбутнє, повинні бути провідною силою", - додає Руан.

Тим не менше, деякі аналітики вважають, що принаймні частина китайського істеблішменту переконана, що ліберальний порядок, встановлений після 1945 року - побудований на загальних правах людини, нормах і правилах, які об’єднують як сильних, так і слабких – може бути перешкодою для зростання Китаю. Такі політики "впевнені, що Китай не досягне своїх цілей, якщо буде грати за правилами".

Ймовірно, деякі китайські чиновники переконані, що ЄС незабаром відмовиться від санкцій, пов'язаних із Синьцзяном, оскільки Європа не зможе оговтатися від пандемії без економічної співпраці з Китаєм. При цьому, частина китайських урядовців стурбована, що їхня країна наживає занадто багато ворогів такою політикою. Однак, загалом, влада Пекіна вважає, що Захід просто не хоче приймати зростання Китаю. Пекін готується до затяжної боротьби. Ризики очевидні як для Китаю, так і для Заходу, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай посилює військову активність поблизу Тайваню — FT

США, ЄС, Велика Британія і Канада оголосили про запровадження санкцій проти чиновників Китаю, через порушення прав людини.
«Ми разом з Британією, Канадою і ЄС спільно виступаємо за притягнення до відповідальності тих, хто порушує права людини», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Державний департамент США вважає утиски прав уйгурів геноцидом.