Конфлікт Заходу з Китаєм може перерости в чергову «холодну війну» — The Guardian

29 березня, 2021, 11:53 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Однак нова «холодна війна» не допоможе країнам об’єднатися у боротьбі проти спільних глобальних проблем.

Важко вказати конкретну дату, але в якийсь момент світогляд Китаю зазнав принципових змін. Доктрина "мирного підйому" або ж "мирного розвитку", пов'язана з китайським лідером Ху Цзіньтао перетворилася на протилежний політичний напрямок. На її місце прийшла більш наполеглива та ворожа міжнародна політика нового китайського президента Сі Цзіньпіна, пише The Guardian.

Менш ніж за десять років Сі Цзіньпін зміг сильно розширити особисту владу в країні. Спочатку він зосереджувався на внутрішній економічній реформі, соціальному контролі, цензурі в Інтернеті та боротьбі з корупцією, що, до речі, допомогло закінчити кар’єру його потенційних партійних суперників. У 2018 році Сі Цзіньпін став фактично постійним президентом Китаю. Теперішня агресивна політика Пекіна значною мірою стала відображенням політичних поглядів Сі Цзіньпіна.

Однак, світ також змінювався. У 2017 році Дональд Трамп став президентом США і відносини Пекіна та Вашингтону швидко погіршились. Трамп звинуватив Китай в економічних проблемах Америки та в пандемії коронавірусу. Інвестиційна ініціатива Китаю "Один пояс, один шлях" розглядалася як загроза глобальному лідерству США. Трамп оголосив Китай "стратегічним конкурентом".

Зіштовхнувшись із різкою західною критикою, митами та санкціями, а також переконавши Комуністичну партію в тому, що Америка переживає занепад, Сі Цзіньпін вирішив «почати міжнародний наступ». На думку китайської влади, «Пекін піднявся і тепер готовий показати свій бойовий дух» на міжнародній арені.

Це ширший контекст, у якому слід розглядати суперечку минулого тижня щодо санкцій, запроваджених проти китайських чиновників Великою Британією, ЄС, США та Канадою. Неочікувано ворожа реакція Пекіна, який також відповів санкціями, стала новим повідомленням для Заходу.

Санкції Заходу проти Китаю стали наслідком агресивної політики Пекіна щодо придушення демократичних прав Гонконгу, ігнорування норм міжнародного права у спірних водах Південно-Китайського моря, невпинного залякування Тайваню та порушення прав уйгурів.

Китай - у такому відносно новому, «експансивному втіленні», яке сформував і контролює Сі Цзіньпін, переріс у величезний міжнародний виклик. Китайський лідер почуває себе вільно і вважає, що може робити те, що хоче. Поведінка його уряду загрожує глобальному порядку, заснованому на правилах, а також безпеці, суверенітету та демократичним цінностям західних країн.

Якою має бути реакція демократичного Заходу на поведінку Пекіна? Для Британії це особливо незручне питання. Суперечка минулого тижня щодо санкцій може означати кінець намагань британського прем’єр-міністра Бориса Джонсона побудувати ширші ділові відносини з Китаєм після Brexit. Зокрема, найбільше Британію турбує питання Гонконгу. З одного боку, країна повинна покарати Пекін за порушення демократичних прав, а з іншого, Британія також прагне укласти торговельну угоду з Китаєм.

Китай розуміє, що Заходу буде вигідно продовжувати торговельну співпрацю і використовує це, як важіль впливу. Пекін засуджує втручання у його "внутрішні справи", заперечуючи всі звинувачення щодо порушення прав людини.

Країни ЄС, зокрема Німеччина, яка активно співпрацює з Китаєм у торговельному плані, зіштовхнулися з дилемою. Як і Велика Британія, Європа та США потребують мирних, робочих відносин з Китаєм. Але кожна демократична держава окремо не зможе стримати амбіції Сі Цзіньпіна.

Як зазначив минулого тижня президент США Джо Байден, запросивши Китай на віртуальний кліматичний саміт, існує також нагальна спільна глобальна програма проблем, яка включає пандемію, голод та розповсюдження ядерної зброї. Такі питання можуть бути ефективно вирішені лише за допомогою міжнародної співпраці, яка повинна включати участь Китаю.

Нова холодна війна, що обіцяє більші суперечки та розкол, не допоможе країнам об’єднатися у боротьбі проти спільних глобальних проблем. До того ж, подібне протистояння важко контролювати, а ескалація економічних та інформаційних війн може бути небезпечною. Події минулого тижня свідчать про те, що політична система Китаю готова кидати виклик Заходу.

Демократичним країнам Заходу стає дедалі важче контролювати діяльність інших держав. Співпраця, конкуренція і, лише «чітко розраховане» протистояння, якщо його не можна уникнути - це єдина політика, яка може стати ефективною для єдиного фронту демократій. Ймовірно, лише така демократична політика допоможе змінити авторитарний шлях Сі Цзіньпіна. Виправданий гнів щодо агресивної поведінки Китаю не повинен затьмарювати спокійний та поміркований аналіз подальшої довгострокової політики Заходу відносно Пекіна, адже перетворення конкуренції в нову холодну війну може виявитися більш небезпечним, ніж здається, резюмує видання.

Читайте також: Китай ввів санкції проти офіційних осіб США і Канади

США, ЄС, Велика Британія і Канада оголосили про запровадження санкцій проти чиновників Китаю, через порушення прав людини.
«Ми разом з Британією, Канадою і ЄС спільно виступаємо за притягнення до відповідальності тих, хто порушує права людини», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Державний департамент США вважає утиски прав уйгурів геноцидом.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Анастасия Гурин
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК