Ворожість Китаю збільшує шанси на розширення партнерства ЄС і США — Politico

Ще до того часу, коли американський держсекретар Ентоні Блінкен прибув до Брюсселю, США вже встигнули загострити відносини з Китаєм після зустрічі з дипломатами Пекіна на Алясці. Однак відносини Китаю і ЄС також погіршилися. Ворожі дії Пекіна можуть допомогти США та Європі налагодити більш тісну співпрацю, пише Politico.

За останні кілька місяців Китай спричинив радше розкол, а не консенсус між Вашингтоном та Європою. США вже давно дотримуються жорсткої позиції та запроваджують торговельні санкції проти Китаю через жорстоке поводження з уйгурами, однак Брюссель спочатку застосовував протилежний підхід і в грудні домовився про велику торговельну угоду з Пекіном, яка мала на меті підтримувати великих європейських інвесторів у Китаї, зокрема німецьких автовиробників. Найвпливовіші європейські лідери, такі як французький президент Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Ангела Меркель змінили плани президента США Джо Байдена щодо створення союзу демократій проти Китаю.

Однак, на зустрічі з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйен та керівником зовнішньополітичного відомства ЄС Жозепом Борреллем, Блінкен, ймовірно, помітить, що настрій Європи змінився, і тепер у США є несподівана можливість натиснути на Європу, закликавши її переглянути свій вибір і приєднатися до американців.

На тлі візиту Блінкена до Європи дипломатичні відносини між ЄС та Китаєм почали різко погіршуватися. У вигляді помсти за відносно скромні санкції ЄС проти чотирьох китайських чиновників Пекін запровадив різкі контрсанкції проти набагато більшої кількості європейських дипломатів, парламентарів та науковців. Розлючені члени Європарламенту згодом почали погрожувати не ратифікувати інвестиційну угоду між ЄС та Китаєм, тоді як Франція, Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Італія та Данія викликали своїх послів із Китаю.

Для США такий розвиток подій фактично відкрив нові можливості. Раптове загострення китайсько-європейських відносин стало несподіваною, адже багато аналітиків прогнозували, що головним дипломатичним пріоритетом Китаю в Європі було налагодження розриву між Брюсселем та Вашингтоном, аби зупинити їх об’єднання.

"Голоси, які закликають до трансатлантичного співробітництва, посилились, тоді як ті, хто закликає Європу виокремитись від США, послабили свої позиції", - сказав Янка Ортель із Європейської Ради з міжнародних відносин.

Звичайно, все ще існують значні перешкоди для повноцінного союзництва ЄС та США, зокрема, є перешкоди і на шляху налагодження спільної політики щодо Китаю. Потужні бізнес-інтереси Європи все ще зацікавлені в інвестиційній угоді з Китаєм більше, ніж у боротьбі з репресіями китайської влади проти уйгурів та продемократичних активістів у Гонконгу. Найбільша політична група в Європарламенті хотіла б, щоб права людини та торговельний пакт розглядали окремо.

Що найважливіше, Європейська комісія, яка керує торговельною політикою для 27 країн-членів ЄС, вклала великий політичний капітал в угоду з Пекіном. Дійсно, у той самий момент, коли Блінкен може спробувати «переманити» європейців на бік США, головний переговорник ЄС із Китаєм Марія Мартін-Прат буде виступати на семінарі, організованому Торгово-промисловою палатою Китаю для ЄС, під назвою "Створення спільної перемоги. Вивчення потенціалу інвестиційного договору між ЄС та Китаєм".

Попри ці великі комерційні міркування, Бенджамін Хаддад, який очолює Європейський центр Атлантичної ради заявив, що політична ставка для європейського табору зараз вища.

"Європейцям доведеться активізувати свою реакцію проти Китаю після образ, залякування та санкцій проти науковців і депутатів. Йдеться не про перехід на бік Америки, а про захист європейського суверенітету від ворожості Китаю", - сказав він.

Є декілька безпосередніх потенційних сфер співпраці. Наприклад, Брюссель хоче співпрацювати над "Трансатлантичною радою з питань торгівлі та технологій", щоб встановити спільні стандарти щодо нових технологій, намагаючись перешкодити Китаю отримати економічне домінування в низці важливих секторів. Урсула Фон дер Ляйен заявила на Мюнхенській конференції з безпеки минулого місяця, що "ніхто не хоче, щоб Китай" мав владу, яка дозволить йому одноосібно встановлювати правила на міжнародній арені.

"Відносини з ЄС є ключовим активом конкуренції Америки з Китаєм. У сферах торгівлі або технологій ЄС і США можуть працювати над формуванням спільних стандартів і норм для захисту відкритої та ліберальної міжнародної системи", - сказав Хаддад.

Однак, європейські лідери досі глибоко скептично ставляться до стримування Китаю у стилі холодної війни. Наприкінці січня Меркель заявила, що "дуже хотіла б уникнути побудови блоків", тоді як Макрон наполягав на тому, що хоче уникнути ситуації "всі разом проти Китаю".

Китай також не єдина перешкода для повного дипломатичного зближення ЄС та США. Тегеран і Москва теж викликають суперечки. Багато європейських столиць обурюються тим, що санкції США заважали їм укладати угоди з Іраном. У випадку з Берліном також є додаткове ускладнення на шляху до співпраці з адміністрацією Байдена, через спільний із Росією газопровід "Північний потік-2".

Намагаючись зберегти торговельні інтереси в оточенні політичних суперечок, правоцентристська Європейська народна партія, найбільша група в Європарламенті, доводить, що комерційні інтереси Європи в Китаї не повинні ставати жертвою суперечок щодо санкцій через порушення прав людини.

"Компанії ЄС мають потреби, які повинні бути забезпечені в контексті відновлення після пандемії та нової торговельної політики", - зазначив у вівторок Юліу Вінклер із торговельного комітету Європейського парламенту.

Однак Китай не згоден з тим, що ЄС може так легко відокремити бізнес від високої політики.

"Європейська сторона не може розраховувати, що, з одного боку, буде говорити про співпрацю та отримувати переваги, а з іншого - завдаватиме шкоди інтересам Китаю санкціями", - заявила у вівторок журналістам речниця МЗС Китаю Хуа Чунін.

Один французький дипломат вважає, що торговельний пакт зараз явно під загрозою.

"Якщо Пекін вважав, що європейці будуть м’якими, він помилявся. Китайська реакція виходить за рамки європейських санкцій, і я не впевнений, що ці заходи сприяють інвестиційній угоді між ЄС та Китаєм", - заявив чиновник.

Серед бурхливих питань щодо Китаю під час щоденної прес-конференції Європейської Комісії представники ЄС продовжували розділяти відносини Європи та Пекіна на різні сфери політики. На запитання про те, чи санкції свідчать про небажання Китаю грати за правилами міжнародного порядку, речниця відхилила це як "питання філософського характеру". Можливо, в цьому випадку варто згадати прагнення Китаю до прямої боротьби із Заходом.

"Протягом останніх кількох днів незначна меншість західних сил по черзі вийшла на сцену і виступила з деякими діями, висунувши звинувачення проти Китаю. Вони повинні знати, що часи поширення дезінформації з метою втручання у внутрішні справи Китаю давно минули", - заявив у понеділок китайський міністр закордонних справ Ван Ї разом із російським колегою Сергієм Лавровим, імовірно, натякаючи на США та ЄС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай переконаний, що Америка занепадає, але Байден може це змінити — The Washington Post

США, ЄС, Велика Британія і Канада оголосили в понеділок про запровадження санкцій проти чиновників Китаю, через порушення прав людини.
«Ми разом з Британією, Канадою і ЄС спільно виступаємо за притягнення до відповідальності тих, хто порушує права людини», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Державний департамент США вважає утиски прав уйгурів геноцидом.