Минув понад місяць відтоді, як іранські офіційні особи пообіцяли помститися Ізраїлю за вбивство в Тегерані лідера ХАМАСу Ісмаїла Ганії. І хоча погрози продовжують лунати, жодного нападу так і не відбулося. Можна подумати, що причиною такої затримки є посилення військової присутності США в регіоні.
Граючи на страхах Америки перед ширшою війною на Близькому Сході, Тегеран сподівається, що коли дійде до сутички, деескалація буде пріоритетнішою за стримування. Тегеран прагне заручитися підтримкою Вашингтона і Заходу в цілому у своїй спробі зірвати військові цілі Єрусалиму, однією з яких є знищення ХАМАСу.
З цією метою відновлення дипломатичних зусиль Америки щодо припинення вогню, які включають тиск на Ізраїль, не можна відокремлювати від погроз Тегерана про відплату, зазначає Бехнам Бен Талеблу, старший науковий співробітник аналітичного центру "Фонд захисту демократій" у Вашингтоні.
Раніше іранські чиновники підкреслили, що Іран утримається від відплати Ізраїлю в обмін на припинення вогню в Газі. Хоча припинення вогню не було досягнуто, Вашингтон залишається відданим справі. Президент Байден продовжував звинувачувати прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу у відсутності угоди про звільнення заручників і припинення вогню.
З огляду на ці події останніх 11 місяців, Тегерану не потрібно вводити більше військової сили, що може призвести до ескалації й загрожувати його владі. Він вже відчуває наслідки кризи, яку вирішив розпочати, підтримавши напад ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.
Про те, чи почнеться військове протистояння між Іраном та Ізраїлем, зважаючи на останні події, пише Ігор Семиволос у статті "Чи загрожує світу війна Ізраїлю з Іраном?".