Глобальне економічне відновлення принесе нові загрози та виклики — FT

Відновлення після шоку, спричиненого пандемією COVID-19 почалося швидше, ніж очікували аналітики. Це сталося завдяки науковим та організаційним досягненням, зокрема розробці та масовому виробництву вакцин. Проте економічне відновлення – це не лише позитивний момент, але й нові загрози та виклики, пише Financial Times.

Найбільшу стурбованість викликає сама пандемія. Станом на кінець вересня 2021 року 58 % населення країн з високим рівнем доходу були повністю вакциновані, проти 36 % у країнах з розвинутою економікою та лише 4 % у країнах з низьким рівнем доходу. Більше половини країн світу не зможуть вакцинувати цього року 40 відсотків свого населення.

Аналітики прогнозують відносний успіх у глобальній програмі вакцинації, яка, на їх думку, має допомогти до кінця наступного року взяти під контроль COVID-19. Але повільне поширення вакцини збільшує ризик того, що нові варіанти коронавірусу зруйнують цю надію.

Відновлення економіки також викликає низку серйозних проблем. В цілому економічне відновлення має бути стабільним, прогноз глобального зростання цього року становитиме 5,9 %, а наступного - 4,9 %.  Однак попри це, аналітики прогнозують значні економічні рубці у всьому світі.

Найбільші проблеми будуть спостерігатися в країнах Азії з ринком, що розвивається (за винятком Китаю). Для Латинської Америки скорочення економіки становить 5 відсоткових пунктів, а для Китаю - 2,1 процентного пункту. Однак для країн із високим рівнем доходу (крім США) скорочення очікується лише на 0,3 процентного пункту.

Загалом, COVID найбільше вплинув на найслабші країни та найвразливіших людей. Частково це пояснюється тим, що вони постраждали від прямого удару, а частково тому, що вони не мали можливості пом'якшити наслідки пандемії, як з медичної, так і з фінансової точки зору. Таким чином, у державах з високим рівнем доходу та країнах, що розвиваються, найбільша втрата робочих місць була серед молоді та низькокваліфікованих працівників. Діти у всьому світі постраждали від «збоїв» у навчанні, але найбільше це торкнулося бідного населення.

Незважаючи на відносно стабільне економічне відновлення, нинішній рівень зайнятості залишається нижче рівня до пандемії. Вакансій вистачає, але інфляційний тиск посилюється. Це відбувається значною мірою через зростання цін на сировину, особливо через енергетичну кризу. Крім того, протягом тривалого часу спостерігалися перебої у ланцюгах поставок.

Однак занепокоєння викликає те, що зростання цін призведе до зменшення реальних доходів населення, а також до того, що настане період стагфляції. Це проблема для центральних банків. МВФ наголошує, зокрема, на тому, що ринки праці залишаються слабкими.

Проте, як зазначає МВФ, майбутнє ще більш непередбачуване, ніж зазвичай, і більшість ризиків мають зворотну сторону: поява нових варіантів вірусу, постійні невідповідності попиту та пропозиції, зростання цін, потрясіння у фінансовому секторі.

Крім цього, є загрози не лише економічного характеру: внутрішньополітична нестабільність, кліматичні потрясіння, руйнівні кібератаки, зростання торговельної та технологічної напруженості; і, в гіршому випадку, розрив відносин між Китаєм і США і навіть військовий конфлікт між ними. Проти таких «вершників апокаліпсису» єдиними рятівниками можуть стати пришвидшення кампанії вакцинації та потужний стрибок продуктивності.

Крім того, все більшої актуальності набуває міжнародна співпраця. Криза, настільки глобальна, як пандемія та зміна клімату, має навчити людей співпрацювати. Сигналами необхідного прогресу стануть зусилля щодо глобальної вакцинації, рішучість захистити найбільш уразливих осіб від довгострокового впливу COVID та амбітна кліматична політика.

Відповідно до цих стандартів, внутрішні обов'язки центральних банків та міністрів фінансів відносно прості. У міру виходу економік з пандемії допомога має бути більш зосередженою.

Країни з високим рівнем доходу не зіштовхнуться з фінансовою кризою. Не можна повторювати передчасні заходи жорсткої економії. Фіскальна підтримка має бути високою, де це необхідно. Тим часом низка центральних банків повинні припинити надзвичайно слабку монетарну політику. Збалансування фіскальної та монетарної політики допомогло б і населенню, і економіці, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Глобальна енергетична криза стала наслідком багатьох факторів — The Washington Post

Протягом десятиліття після фінансової кризи проблемою світової економіки була відсутність витрат. Занепокоєні домогосподарства погасили свої борги, уряди запровадили політику жорсткої економії, а обережні компанії стримували інвестиції. Тепер рівень витрат зростає, оскільки уряди стимулюють економіку. Стрімкий попит настільки потужний, що пропозиція часто за ним не встигає. The Economist пише, що глобальна економіка зіштовхнулася з проблемою гострого дефіциту.