Різке зростання цін на продукти харчування буде проблемою навіть після пандемії — The Economist 

Відбувся саміт ООН з питань глобальних систем харчування. Повністю віртуальний захід спрямований на вирішення конкретної проблеми: як зробити ланцюги постачання продуктів харчування справедливими, «екологічними» та «здоровішими». Протягом кількох місяців такі ланцюги поставок перебували у стані стресу на тлі пандемії коронавірусу, пише The Economist.

Індекс, складений Організацією з питань продовольства та сільського господарства, показує, що ціни на продукти харчування в серпні були на третину вищими, ніж роком раніше.

Вони зросли і наблизились до свого піку 2011 року. Бідні країни особливо вразливі до подорожчання імпорту продовольства.

На перший погляд, основні фактори цього подорожчання свідчать про те, що воно є тимчасовим.

Для прикладу, можна поглянути на поширення свинячого грипу в Китаї у 2018 році, який знищив половину найбільшого у світі поголів’я свиней. З тих пір Китай бурхливими темпами відновлює свої запаси, імпортуючи величезну кількість зерна для годування тварин, і тим самим виснажує світові поставки кукурудзи та соєвих бобів.

Інша проблема випливає з різкого пожвавлення світової торгівлі в той час, коли COVID-19 все ще викликає збої в ключових ланцюгах поставок, що обмежує рух свіжих продуктів.

Тим часом ціна за доставку деяких продуктів, таких як пшениця або цукор, за рік зросла більш ніж утричі.

Ще один несприятливий фактор - погода. Посуха в деяких районах Африки, Азії та Америки, спричинена кліматичною кризою, викликала песимістичні прогнози щодо врожаю наприкінці року, що сприяло інфляції. Але більш «привітні» умови з весни стабілізували ситуацію у багатьох ключових регіонах.

Проте є підстави вважати, що така «стабілізація» передчасна.

Повідомлення про те, що свинячий грип знову поширюється у Китаї, породжують загрозу нової кризи. Китаю знову можуть знадобитися тонни кормів, що може негативно вплинути на поставки зерна.

Величезне відставання в поставках означає, що криза буде розсіюватися дуже повільно.

У міру зростання кількості випадків COVID-19, спричинених більш трансмісивним штамом Дельта, можуть набути чинності нові карантинні обмеження, що ще більше затримуватиме ланцюги поставок. До того ж, метеорологи вважають, що існує 70-80% ймовірність того, що цієї зими також може загостритися кліматична криза.

Найбільше проблем може принести глобальне потепління. Зростання середньої глобальної температури змінює схеми виробництва, і це не приносить сприятливі наслідки.

Тим часом більш часті екстремальні кліматичні події у великих фермерських регіонах ризикують несподівано зруйнувати виробництво.

А намагання скоротити ланцюги поставок може дестабілізувати ринки, що своєю чергою збільшить витрати. Зростання цін на продукти харчування, ймовірно, залишатиметься актуальною проблемою навіть після того, як COVID-19 буде під контролем, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як в Україні подорожчали продукти: Держстат оприлюднив ціни

Помірне зростання цін — стимул для економіки, а стрімке — справжня проблема. І навіть якщо ви далекі від макроекономіки, кожен чек у супермаркеті натякає вам, що Україна впритул до цієї проблеми наблизилася. Віктор Шевчук у тексті «Інфляція на зльоті. Де пілоти?» розмірковує про наслідки стрімкого інфляційного зростання та адекватність тих методів, якими НБУ намагається інфляцію втримати.