Різке зростання глобального боргу загрожує світовій економіці — FT

Гостра тема зростання боргу із запізненням перебирається на політичний радар у Вашингтоні. Міністр фінансів США Джанет Єллен попередила, що американський уряд може вичерпати гроші вже у жовтні, якщо Конгрес не підвищить ліміт позик, пише Financial Times.

Тим часом адміністрація Байдена зіштовхнулася з опозицією на своєму шляху до підвищення податків для багатих американців, щоб покрити схвалений план витрат у розмірі 3,5 трильйона доларів.

Тим не менш, на тлі цих внутрішніх фіскальних сутичок, тривожний набір цифр з’явився з іншого куточка Вашингтона - Інституту міжнародних фінансів.

Спостерігається широка тенденція невблаганного зростання рівня позик у світі. Однак існує дуже мало публічних дебатів щодо його наслідків, оскільки інвесторів, як правило, відволікають інші короткострокові проблеми.

Питання глобального боргу є класичною сферою «соціального мовчання» - концепція французького інтелектуала П'єра Бурдьє. Він говорив про уявлення про проблему, яка зазвичай ігнорується, оскільки вона здається віддаленою у часі або невиразною.

Інститут міжнародних фінансів підрахував, що загальний світовий борг досяг рекордних 296 трлн доларів наприкінці другого кварталу 2021 року порівняно з 270,9 трильйона доларів роком раніше.

Хорошою новиною для всіх, хто стурбований надмірним боргом, стало те, що відновлення глобального зростання після карантинного блокування економіки на початку цього року спричинило незначне падіння співвідношення світового боргу до валового внутрішнього продукту з рекордних 362 відсотків у березні до 353 відсотків у червні.

Однак погана новина полягає в тому, що навіть ці 353 відсотки набагато перевищують рівень 333 відсотків, який спостерігався до пандемії. Більше того, на початку десятиліття цей коефіцієнт становив майже 300 відсотків, а 2008 року - 280 відсотків. Відтоді, як світ пережив Велику фінансову кризу, глобальні запозичення зросли більш ніж на третину.

Оптимісти будуть стверджувати, що це не має значення, з трьох причин. Для американців однією ледь втішною деталлю даних Інституту міжнародних фінансів є те, що значна частина недавнього сплеску відбулася в Китаї. У США темпи загального накопичення нового боргу останнім часом сповільнилися, оскільки корпоративні запозичення зменшилися на тлі економічної невизначеності.

Друга причина, щоб не хвилюватися, - це те, що цей сплеск ще не викликав у інвесторів системної паніки. Так, є ознаки «ринкового тремтіння», наприклад, навколо китайського сектору нерухомості. Але оскільки центральні банки тримають низькі витрати на позики, витрати на обслуговування боргів також низькі, що полегшує ігнорування цього питання.

Третій момент - це те, що історія 20-го століття показує, як тенденції боргу можуть рухатися в обидві сторони. Наприклад, під час Другої світової війни борговий тягар Заходу вибухнув до понад 90 відсотків ВВП, але потім спокійно опускався до 30 відсотків. Не дивно, що політики люблять говорити виборцям, що це повториться знову через високе майбутнє зростання та жорсткість економії.

Однак уявити це важко. Швидкість зростання, яка знадобиться таким країнам, як Америка чи Китай, щоб вийти зі свого поточного рівня боргу, може бути недосяжною.

До того ж, не лише зростання принесло ефект після Другої світової війни. Важливу роль відіграли «фінансові репресії», або той факт, що уряди протягом багатьох років тримали процентні ставки нижче інфляції на тлі капіталу та фінансового контролю, крадькома грабуючи інвесторів. Повторити цей трюк в епоху цифрових ринків може бути важко.

Тому виникає довгострокове екзистенційне питання: чи будуть зрештою уряди змушені розкрити надзвичайну інфляцію, щоб зменшити цей борг? Чи буде в майбутньому поширюватися списування боргів, щоб уникнути політичного чи соціального вибуху? Або ж будуть масові неплатежі та фінансова криза?

21 століття може перетворитися на період, коли процентні ставки залишатимуться настільки низькими протягом тривалого часу, що люди навчаться сприймати вражаючі цифри боргів як неминучий наслідок високих цін на активи, розширення грошової маси та шаленої фінансової системи, і просто будуть ігнорувати їх. Зараз важко спрогнозувати, що саме чекає економіку. Але так чи інакше, зростання глобального боргу заслуговує на більшу увагу, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Мутації коронавірусу змінюють «відносини» пандемії та економіки — The Economist 

Світовий борг у другому кварталі 2021 року встановив новий історичний рекорд, оновивши абсолютний максимум.

Загальносвітовий борг, який охоплює борги держав, фінансових установ, бізнесу і домогосподарств збільшився на 4,8 трильйона доларів і досяг 296 трильйонів доларів. Перед пандемією коронавірусу загальна цифра боргу була на 36 трильйонів менше.

Директор відділу досліджень з питань стійкості IIF Емре Тіфтік вважає, що підтримка такого ж темпу запозичень неминуче призведе до того, що світовий борг «проб'є» позначку в 300 трильйонів.