Білорусь абсурдно звинуватила Україну в небажанні дотримуватися Мінських домовленостей

Підконтрольний невизнаному президенту Білорусі Аляксандру Лукашенку міністр закордонних справ Білорусі Владімір Макей після заяви глави української делегації в Тристоронньої контактній групі Леоніда Кравчука про перенесення майданчика переговорів контактної групи по з Мінська вирішив, що Київ "не хоче" дотримуватися угоди.

"Подібного роду вакханалія навколо цієї заяви говорить про небажання окремих українських політиків дотримуватися тих домовленостей, які були досягнуті в Мінську", - сказав Макей в суботу в ефірі телеканалу "Білорусь 1".

Віцепрем'єр України - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резнікова про те, що українська делегація в ТКГ після карантину не поїде на ці переговори через ворожу риторику Білорусі. Україна категорично повідомила, що не братиме участі в засіданнях ТКГ, якщо раптом завершиться карантин і буде запропоновано продовжити консультації, як і раніше, в Мінську.

Після того як напередодні президент РФ Володимир Путін поговорив телефоном з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель про нарощування російських військ біля кордонів України, заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак почав погрожувати Україні "початком кінця" якщо почнуться бойові дії в Донецькій та Луганській областях, частина яких окупують підконтрольні Кремлю угруповання "ДНР" і "ЛНР". Потім і в МЗС Росії почали погрожувати Україні "незворотними наслідками" вступу в НАТО.

Під час розмови  Меркель закликала Путіна до деескалації на сході України. Пресслужба Кремля змовчала про це, подаючи свій пресреліз про телефонну розмову Меркель з Путіним. Кремль традиційно переклав відповідальність за окупацію частини Донецької та Луганської областей на Україну. З аналогічною заявою напередодні виступило російське МЗС. Кремль знову закликав Київ до «налагодження прямого діалогу з Донецьком і Луганськом» й «правового оформлення особливого статусу Донбасу». 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тихановська змінила риторику щодо Криму і попросила Україну посилити тиск на Лукашенка

Ситуація на сході України погіршилася наприкінці минулого місяця. 26 березня бойовики прицільно обстріляли позиції ЗСУ під Шумами, що на Донеччині, четверо українських військових загинули, ще двоє дістали поранення. Окупанти стріляли саперам у спину, провокуючи вогонь по водонасосній станції, що забезпечує водою мешканців тимчасово окупованих і підконтрольних Україні територій.

На думку Арестовича, нове загострення пов’язано з трьома причинами: навчаннями НАТО, новою холодною війною між США та Росією, а також прагненням Кремля домогтися поступок на нормандському саміті.

Ескалацію в Донбасі засудили західні партнери України, Німеччина і Франція закликали «обидві сторони до стриманості та негайної деескалації».

Детальніше про те, як Київ хоче домогтися від НАТО виконання рішення Бухарестського саміту та чи вдасться Україні отримати хоча б План дій щодо членства, читайте в статті Володимира Кравченка "Обіцяного тринадцять (?) років чекають".