Коли військовий правитель Судану генерал-лейтенант Абдель Фаттах аль-Бурхан опинився в облозі повстанських сил у столиці країни минулого літа, він звернувся по допомогу до малоймовірного союзника — президента України Володимира Зеленського. У Зеленського були причини поставитися до прохання серйозно.
За словами українських і суданських військових, Бурхан постачав Києву зброю з моменту початку повномасштабної російсько-української війни в лютому 2022 року. Крім того, суданських повстанців підтримувало російське угруповання "Вагнер", яке видобувало золото в Судані й використовувало його для фінансування дій Москви в Україні, пише видання The Wall Street Journal.
"За словами кількох українських солдатів, які брали участь в операції, через кілька тижнів після виклику українські десантники висадилися в Судані й почали бойові дії, щоб витіснити повстанські сили зі столиці Хартума", — зазначає видання.
Лінія фронту у війні між Україною і Росією тепер простягається і в Африку, пише The Wall Street Journal. Москва вже багато років активно видобуває золото і навчає бійців у кількох африканських країнах, але тепер вона посилює економічний тиск, щоб утримати невеликі країни, як-от Еквадор, від відправки зброї Україні, навіть не напряму. Для України відправлення військ до Африки — це нова зухвала авантюра, частина стратегії, спрямованої на підрив військових та економічних операцій Росії за кордоном, подорожчання військового конфлікту для Москви і позиціонування себе як оплоту проти російських вторгнень, зокрема в регіони, де Захід не бажає брати безпосередню участь.
"Неможливо перемогти Росію, просто воюючи на невеликій ділянці землі, як на лінії фронту в Україні. Якщо в них є золоті копальні в Судані, ми повинні зробити їх нерентабельними", — каже 40-річний український офіцер із позивним "Прада", який очолював одну з українських команд у Судані.
Ця операція пов'язана зі значним політичним ризиком у момент, коли підтримка України з боку Заходу непевна. У Судані Україна вплутується у внутрішній конфлікт у чужій країні, де загинули десятки тисяч мирних жителів. Держсекретар США Ентоні Блінкен попередив, що будь-яка країна, яка надає матеріальну підтримку, "несе відповідальність за розпалювання агресії проти суданського народу". Голова військової розвідки України Кирило Буданов відмовився коментувати, чи направляв він підрозділи в Судан, але розповів про причини відправки українських військ за кордон.
"Війна — справа ризикована. Ми перебуваємо в стані повномасштабної війни з Росією. У них є підрозділи в різних частинах світу, і ми іноді намагаємося завдати по них удару", — сказав Буданов.
Судан став полем бою в російсько-українському протистоянні, тому що він багатий на два ресурси — зброю і золото. Під час частих конфліктів, що відбувалися в країні протягом кількох десятиліть, у країну прямо й опосередковано надходила зброя зі США, Росії, Китаю та інших країн. У результаті на початку 2022 року, коли Росія почала бойові дії в Україні, а Київ шукав усю зброю, яку міг дістати, у Судану її було в надлишку.
"Свого часу ми вивезли із Судану багато зброї. За неї платили різні країни. У них був широкий спектр зброї. Там можна знайти все — від китайського до американського", — каже начальник ГУР Кирило Буданов.
Тим часом Росія вже давно займається пошуками золота в Судані. ПВК "Вагнер" очолила російську операцію в цій країні, як і в низці інших африканських держав. Вони навчали бійців Сил швидкої підтримки (RFS), які, своєю чергою, забезпечували безпеку російських підприємств на копальнях.
До початку конфлікту в Судані навесні минулого року тільки 30% видобутого в країні золота було офіційно зареєстровано в Центральному банку. Решта золота, вартістю 4 мільярди доларів на рік, залишалася неврахованою. За словами активістів, більша частина цього контрабандного золота потрапляла до рук росіян.
Коли розпочалась громадянська війна, Сили швидкої підтримки спочатку відмовилися від пропозиції ПВК "Вагнер" надати важке озброєння, побоюючись викликати реакцію США. Але після військових невдач у квітні група змінила свій курс. 28 квітня колона пікапів Toyota під наглядом бійців ПВК привезла зброю, зокрема зенітні ракетні комплекси, із сусідньої Центральноафриканської Республіки.
Після смерті лідера "Вагнера" Прігожина російське міністерство оборони взяло під контроль операції групи в Африці, хоча вона, як і раніше, широко відома як "Вагнер". Угруповання стало в Судані чимось на зразок франшизи. Бійці воюють, використовуючи місцевих жителів. Вони видають їм нашивки, платять їм зарплату і кажуть: "Тепер ти Вагнер".
"Нашою метою ніколи не було переслідування окремих солдатів "Вагнера". Наша мета полягала в тому, щоб підірвати російські інтереси в Судані", — сказав український офіцер із позивним "Прада".