В УПЦ жаліються, що їх пов'язують з МП. Навіть подали до суду через відповідні висновки експертиз

Українська православна церква Московського патріархату повідомила про позов до суду щодо експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті про наявність зв’язків УПЦ з МП. Зокрема, в УПЦ хочуть, аби суд скасував два накази ДЕСС.

«До Київського окружного адміністративного суду в інтересах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української Православної Церкви подано позовну заяву щодо експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом», – повідомили у пресслужбі УПЦ МП. 

За словами адвоката протоієрея Микити Чекмана, відповідачем у справі є Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Так, УПЦ вимагає скасувати:

• наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 23 грудня 2022 р. №Н-39/11 «Про забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви»;
• наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27 січня 2023 р. №Н-8/11 «Про затвердження Висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом»».

Чекман вважає, нібито експертизу ДЕСС провела «з численними» порушеннями законодавства та упередженими особами, які неодноразово висловлювали негативне ставлення до УПЦ».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Отримав підозру священник УПЦ МП: поширював наративи РФ про секретні біолабораторії та "укронацистів"

Нагадаємо, у в грудні минулого року Мінкульт взагалі не рекомендував Лаврському заповіднику продовжувати оренду двох соборів у Києво-Печерській лаврі для Української православної церкви Московського патріархату. Наприкінці березня представники російської церкви, попри те, що час їхнього виселення із заповідника вже настав, не захотіли залишати територію заповідника. У травні суд відмовив Українській православній церкві Московського патріархату в доступі та здійсненні богослужінь в Успенському соборі та Трапезній церкві Києво-Печерської лаври. 

Після рішення київського Господарського суду 30 березня Кабмін визнав недійсним розпорядження часів Януковича про передачу об'єктів лаври московському патріархату та забрав під свою відповідальність управління майном Києво-Печерської лаври.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Заборону УПЦ МП підтримують 66% респондентів - КМІС

У квітні Комісія Міністерства культури та інформаційної політики України змогла частково розпочати роботу з прийому-передачі державного майна Києво-Печерської лаври та показала наслідки безоплатного користування приміщеннями Українською православною церквою Московського патріархату в одному із корпусів. Зокрема у будівлі понищене майно, видерті двері, зруйновані стіни та навіть демонтоване покриття підлоги.

На тлі повномасштабної війни державна влада за згодою громадян посилює контроль над церквою з метою національної безпеки. У фокусі уваги – Українська православна церква Московського патріархату, яка зазнає помітних втрат: матеріальних та нематеріальних. Що ж для українців УПЦ МП – «внутрішні вороги» чи «єдина канонічна церква»? У чому підозрюють та у чому звинувачують цю конфесію? Відповіді на ці запитання шукає Катерина Щоткіна у статті «Доля УПЦ МП: дорога від храму».