В Україні багато говорять про так звану локалізацію допомоги, але грошима все ще оперують міжнародні організації чи посередники – експерт

Багато хто сьогодні говорить про так звану локалізацію допомоги Україні. Це дозволило б місцевим організаціям виконувати більший обсяг робіт, залучати та оперувати більшими ресурсами, якими раніше керували міжнародні організації в різних країнах. І хоч мова про таку локалізацію йде вже давно, реалізувати її в Україні досі не вдалося, заявив в інтерв’ю ZN.UA виконавчий директор ІСАР Єднання Володимир Шейгус, з яким поговорила Ольга Чекіс.

«Ми сьогодні багато недоотримуємо, зокрема, через посередницькі організації, які адмініструють гроші, а потім розподіляють тут у той чи той спосіб. Одна річ, коли Міжнародний комітет Червоного Хреста щось робить, наприклад, для біженців. Інша — коли локальні місцеві організації матимуть такі ж кошти, які стовідсотково витрачатимуться й працюватимуть на громадян України», – зазначив Шейгус.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Сьогодні зв’язки між владою та громадянським суспільством здебільшого розірвані або не працюють – експерт

За його словами, про надання ресурсів місцевим організаціям говорили ще в 2012-2014 роках. Протягом 2022-2023 років на локалізацію був величезний запит. Однак ніякої локалізації досі не відбулося. Грошима як і раніше оперують організації-посередники, або міжнародні організації, які відкрили українські представництва.

«Процес затягується, всі шукають механізми, як цю локалізацію запустити. Звісно, тут і питання безпеки, і відсутність тих, хто має досвід управління хоча б співставними сумами і може ними розпоряджатися. Досвідчена середня ГО оперує 70–150 тисячами доларів. Знані організації з досвідом можуть мати бюджет близько 50 мільйонів доларів. Але коли ми говоримо про пів мільярда або три мільярди доларів допомоги, організацій, яким можна було б довірити таку суму, небагато», – зазначив Шейгус.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Багато волонтерів не реєструються офіційно. Експерт назвав кілька причин

Він також згадав про інший аспект цього питання. Зокрема, за словами виконавчого директора ІСАР Єднання, міжнародні посередницькі організації не надто зацікавлені «відпускати» гроші. Адже тоді вони будуть вимушені припиняти роботу своїх представництв в Україні. 

«Тож тут іще — питання щирого ставлення до локалізації тих організацій, які сьогодні мають доступ до грошей», – підсумував Шейгус.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Оподаткування допомоги військовим: зараз напрацьовуються законопроєкти щодо врегулювання роботи волонтерів

Нагадаємо, із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну для громадянського суспільства основним напрямком діяльності стали допомога Збройним Силам України і жертвам російської агресії. Водночас у 2023 році частка організацій, для яких допомога армії були основними сферами діяльності, зменшилась на 5% (з 43% у 2022 році до 38% у 2023 році).

При цьому після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року довіра громадян до волонтерських та громадських організацій зросла. Нині волонтери та неурядові організації входять в число суспільних інституцій, яким українські громадяни довіряють найбільше.