Сьогодні зв’язки між владою та громадянським суспільством здебільшого розірвані або не працюють – експерт

Згідно з соціологічним дослідженням «Громадянське суспільство України в умовах війни», виконаним КМІС та презентованим ГО ІСАР Єднання, комунікація та співпраця громадського сектору із центральною та місцевою владою впродовж 2023 року була недостатньо ефективною. Чи є зараз та умовна «точка збірки», в якій суспільство, донори та влада могли б зійтися для ефективної співпраці, в інтерв’ю ZN.UA розповів виконавчий директор ІСАР Єднання Володимир Шейгус, з яким поговорила Ольга Чекіс.

«Широкої комунікаційної платформи, де б збиралися всі три сектори, на сьогодні немає», – зазначив Шейгус.

За його словами, зараз насамперед не вистачає механізмів та інструментів, за допомогою яких можна було б інформувати стейкхолдерів у різних секторах про те, що відбувається, наприклад, у процесах відновлення.

Так само, додав Шейгус, немає зараз і культури залученості громадянського суспільства. Що стосується зв’язків між владою та громадянським суспільством, то вони здебільшого розірвані чи не працюють. Та й майданчики, на яких можна було б отримати доступ до інформації, також практично відсутні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Оподаткування допомоги військовим: зараз напрацьовуються законопроєкти щодо врегулювання роботи волонтерів

«Чи мають комунікаційні команди при ЦОВВ громадянське суспільство за цільову аудиторію? Чи виставляють у публічний доступ усі напрацювання, а не лише базову версію? Чи комунікують під час підготовки документів із громадянським суспільством? Наприклад, коли Мінсоцполітики почало розробляти новий порядок ввезення гуманітарних вантажів, було широке обговорення. Робота велася майже дев’ять місяців, напрацьовували положення переведення системи в онлайн», – зазначив Шейгус. 

Але попри це, додав директор ІСАР Єднання, цей процес все одно лишився недокомунікованим громадянському суспільству. І наприкінці 2022 року виникла напруженість серед волонтерської спільноти.

«І волонтери, які завозили гуманітарну допомогу, і їхні партнери були здивовані тим, що правила змінюються. Багато хто й так уже зменшував допомогу Україні, а в таких умовах дехто взагалі відмовлявся допомагати, завозити вантажі», – розповів Шейгус.

Тоді Мінсоцполітики було вимушене знову комунікувати з громадськістю, аби з’ясувати, що саме не задовольняє волонтерську спільноту та інших гравців. Початкової комунікації виявилось недостатньо, аби зрозуміти, що  така система потрібна і вона не буде обтяжувати, а навпаки полегшить чимало питань.

«Знань, фахівців із комунікацій не вистачає. Бракує інституційної спроможності ефективно комунікувати з широкою громадськістю не на рівні «поінформувати», а на рівні ще й залучити. При секретаріаті Кабміну є комунікаційна команда. Однак багато чого відбувається безпосередньо на рівні окремих міністерств, територіальних громад, місцевого самоврядування. І там ситуація ще гірша», – додав Шейгус.

ZN.UA

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Багато волонтерів не реєструються офіційно. Експерт назвав кілька причин

Нагадаємо, із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну для громадянського суспільства основним напрямком діяльності стали допомога Збройним Силам України і жертвам російської агресії. Водночас у 2023 році частка організацій, для яких допомога армії були основними сферами діяльності, зменшилась на 5% (з 43% у 2022 році до 38% у 2023 році).

При цьому після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року довіра громадян до волонтерських та громадських організацій зросла. Нині волонтери та неурядові організації входять в число суспільних інституцій, яким українські громадяни довіряють найбільше.