У МЗС висловили готовність судитися з Іраном у Міжнародному суді ООН через збитий "Боїнг"

Україна може подати позов до Міжнародного суду ООН, якщо переговори з Іраном щодо катастрофи "Боїнга" "МАУ", збитого ППО Корпусу вартових Ісламське революції, зайдуть у глухий кут, повідомив заступник міністра закордонних справ Євген Єнін.

"кщо перемовини зайдуть в глухий кут, то ми будемо змушені звертатися до міжнародних арбітражів, зокрема Міжнародного суду ООН", - заявив він в інтерв'ю "Радіо Свобода", опублікованому в неділю, 17 травня.

За словами Єніна, Україна готова виступити єдиним фронтом з Канадою, Великобританією, Швейцарією і Афганістаном, громадяни яких теж загинули в авіакатастрофі під Тегераном.

Заступник міністра уточнив, що мова йде про кількох треках переговорів:

- про об'єктивне і неупередженому розслідування обставин атаки на цивільний борт;

- про гарантії недопущення подібних інцидентів у майбутньому;

- про компенсації родичам жертв катастрофи, авіакомпанії "МАУ" та державі Україна;

- про технічне розслідуванні, зокрема, про розшифровку даних з бортових самописців.

"Є відповідний орган в системі державного управління України, який відповідальний за технічне розслідування. Представники цього органу декілька разів були в Ірані, брали участь в певних попередніх етапах цього розслідування. Воно рухається, поки що не настільки швидко, як хотілося б. Зокрема в цій площині лежить зчитування і розшифровка так званих "чорних скриньок", - пояснив Єнін.

Тим часом Офісу генпрокурора ініціював створення міжнародної слідчої групи з розслідування катастрофи в Ірані за зразком JIT, що займається справою MH17. Жодна з держав, що отримали пропозицію, поки що на нього не відреагувала.

Уранці 8 січня в Ірані зазнав аварії Boeing 737 "Міжнародних авіаліній України", що летів з Тегерана до Києва. В авіакатастрофі загинуло 11 громадян України – двоє пасажирів і дев'ять членів екіпажу. Крім українців на борту літака перебували громадяни Ірану, Канади, Німеччини, Великобританії, Швеції та Афганістан: всього 176 осіб. Більшість пасажирів були іранцями або громадянами інших держав іноземного походження. Серед них було багато студентів та співробітників університетів.

Спершу Іран заперечив свою причетність до катастрофи, відразу заявивши про технічну несправність літака Boeing 737 2016 року випуску, що пройшов техобслуговування за день до вильоту.

Однак 11 січня командувач аерокосмічними силами Корпусу вартових Ісламської революції Амір Алі Хаджізаде взяв на себе всю відповідальність за катастрофу. Згідно з офіційною версією, цивільний борт збили помилково.

Перед цим про те, що Boeing був атакований ППО Ірану, заявляли президент США Дональд Трамп, канадський і британський прем'єр-міністри Джастін Трюдо і Борис Джонсон, генсек НАТО Єнс Столтенберг. У Тегерані цю версію відкидали, звинувачуючи США у "психологічній війні".

Детальніше про катастрофу і ситуацію на Близькому Сході читайте в матеріалі Сергія Немирича "Жвавий жах 2020" у ZN.UA.