Справа «плівок Вовка»: НАБУ знову хоче обмежити терміни ознайомлення з матеріалами

Суддям Окружного адмінсуду Києва, які фігурують у справі «плівок Вовка», можуть обмежити терміни ознайомлення з матеріалами провадження, повідомили у «Центрі протидії корупції». Зокрема, під час засідання, 28 вересня, детектив Національного антикорбюро заявив, що більшість підозрюваних зі своїми адвокатами затягують розгляд матеріалів.

«Нагадаємо, що розслідування цієї справи завершили ще 17 березня. Стороні захисту одразу ж відкрили матеріали для ознайомлення. Сьогоднішнє засідання розпочалося з відмови слідчої судді Олійник у задоволенні клопотань про трансляцію справи. Суддя вирішила, що публікації ухвали в реєстрі судових рішень, а також новини на сайті суду про результат розгляду справи буде достатньо», – зазначили в ЦПК.

Після цього сторона захисту намагалася відкласти засідання через те, що підозрюваний суддя ОАСК Борис Санін прийшов без адвоката, бо той у відпустці. Після відмови у такому клопотанні, адвокат іншого підозрюваного, який є людиною з інвалідністю через зір, заявив, що йому не надали матеріали справи, перекладені шрифтом Брайля. Тому, за словами адвоката, він не може з ними ознайомитися. Він подав з цього приводу скаргу та просив відкласти засідання, поки її не розглянуть.

«У результаті один за одним було подано 4 різні клопотання про відкладення, однак суддя вирішила продовжувати розгляд. У своєму виступі детектив заявив, що з боку більшості підозрюваних, зокрема суддів ОАСК і їх адвокатів, відбувається зволікання та затягування з ознайомленням. І це при тому, що з травня всі матеріали є у відсканованому вигляді», – додали у «Центрі протидії корупції».

У ЦПК повідомили, що лише кілька підозрюваних та адвокатів почали ознайомлюватися із матеріалами справи «плівок Вовка». Зокрема, адвокат Олександр Кротюк вже ознайомився з 54 томами із понад 220, а його підзахисний із 70. Ще шестеро адвокатів пройшли від 5 до 17 томів.

Водночас інший підозрюваний у справі ексочільник Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк ознайомився лише з 1 томом матеріалів, підозрюваний суддя ОАСК Богдан Санін – з 2 томами. Інші ж підозрювані та адвокати, зокрема глава ОАСК Павло Вовк і його заступник Євген Аблов за понад 6 місяців так і не змогли розпочати ознайомлення.

«На затягування з боку сторони захисту також вказує той факт, що більшість потерпілих встигли ознайомитися з понад половиною томів матеріалів, а один із них пройшов вже понад 200 томів. Всього ж кримінальне провадження налічує понад 220 томів, однак за словами детектива, із них 65 томів - це вже відомі частині підозрюваних і адвокатів матеріали з іншої справи, близько 20 томів містить менше 100 сторінок кожний, ще близько 60 томів є дублюючими і містять матеріали судових справ, які вилучалися в ОАСК», – зазначили в ЦПК.

Також справа має 4 терабайти інформації – записів розмов з кабінетів Вовка та Аблова. Розмови голови судді ОАСК та його заступника проводилися безперервно та цілодобово з лютого по липень 2019 року. І значна частина цих плівок – це нічний час, вихідні та неробочі дні, де записана тиша і слухати ці частини просто немає сенсу.

Крім того, до справи долучені стенограми розмов, на які обвинувачення посилатиметься  суді. В ЦПК пояснили, що це значно прискорює ознайомлення з матеріалами провадження.

«Детектив вважає, що захисту буде достатньо ознайомлюватися у форматі: 2 томи в день, а також паралельно записи розмов. Для цього він пропонує встановити строк у 5 місяців з моменту постановлення ухвали. При цьому НАБУ враховує, що минуло уже 6 місяців з дня відкриття матеріалів, тобто загалом у захисту буде майже рік на ознайомлення з матеріалами справи, чого має бути цілком достатньо», – додали в ЦПК.

Розгляд клопотання про обмеження термінів мають продовжити 5 жовтня о 9:30.

Зазначимо, що в липні ВАКС вже відмовився обмежувати підозрюваним час для ознайомлення з матеріалами справи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Плівки Вовка: САП та НАБУ просять суд продовжити розслідування справи

17 липня 2020 року Національне антикорбюро вручило підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади. Підозри НАБУ і САП ґрунтуються на вивченні записів розмов у кабінеті Вовка.

1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя відхилила клопотання генпрокурорки Ірини Венедіктової і відмовилася відсторонювати від посад Павла Вовка й інших суддів ОАСК, котрі фігурують у справі.

Самого Вовка двічі оголошували у розшук. 24 грудня детективи НАБУ вручили голові ОАСК повістку про виклик до ВАКС. Однак він відмовився свідчити, посилаючись на 63 статтю Конституції, яка дозволяє громадянину України не свідчити проти себе.

У березні цього року суддя ВАКС Андрій Біцюк відмовився продовжувати розслідування по «справі ОАСК» (також відоме як справа «плівок Вовка»). 

Докладніше про те, до чого справа ОАСК може привести країну, і чи вистачить цього разу сил та доказів у НАБУ, щоб довести розпочату справу до обвинувального вироку в суді, читайте матеріалах Інни Ведернікової «Вовки. По сліду НАБУ» і «Вовки. По сліду НАБУ-2». У чому секрет недоторканності суддів ОАСК – у матеріалі Олександра Лємєнова «Суд, що загрожує державі» на сайті ZN.UA.