Можливість стати "вільним лікарем" має бути надана всім лікарям – Петренко

Кожен український лікар повинен мати можливість стати «вільним лікарем», заявив в інтерв’ю ZN.UA ексочільник Нацслужби здоров’я України Олег Петренко. Однак, за його словами, потрібно треба створити інституційні, правові та етичні елементи конструкту для вільних лікарів.

«Мене дуже дратує цей наш пієтет перед лікарями «від бога». Багато хто мені закидає, що я ставлюся з неповагою, але від цього формування загалом суспільство дуже програє. Нам не потрібні герої та лікарі від бога, нам потрібна працююча система. І один з елементів такої системи — це доступ на ринок лікаря як вільної професії. Урівняння від самого початку в правах усіх і меритократичні принципи просування. Коли ті, хто мають кращу підготовку, освіту, кращі компетенції, швидше рухаються по професійній драбині, починаючи з інтернатури, можуть реалізуватися в професії і при цьому мають можливість гідно заробляти. Відповідно, вільний – це лікар, який має персональну ліцензію. Це лікар, який формує незалежне професійне лікарське самоврядування і сам формується у ньому», – заявив Петренко.

Він зазначив, що є дуже багато етичних передумов, які створюють можливість, тобто остракізм для тих, хто в цій системі просто заробляє коштом інших і не ділиться своїми знаннями. 

«Плюс що таке гідно заробляти? У людей повинна бути опція. Якщо персональна ліцензія є, людина може консультувати, отримувати кошти і платити з них податок. Навіть такий, який платять зараз інші вільні професії, які в нас є. І це можна контролювати. Якщо хірург консультує, він може брати будь-яку оплату своєї праці поза часом, який він працює, як найманий працівник. Якщо він хоче здійснювати хірургічну операцію, в нього має бути договір з тим закладом, який має ліцензію і умови для провадження цієї діяльності. Консультативні послуги можуть виходити з цього, але зі сплатою податків», – заявив ексголова НСЗУ. 

Петренко зазначив, що це дещо нова картинка. Вона дуже довга і не всіма сприймається. Але згодом, разом зі змінами, які повинні відбуватися в медичній освіті, вона могла б суттєвим чином змінити ринок, підняти престиж лікаря, дати йому багато опцій і можливостей гідно заробляти в межах системи, при цьому не упосліджуючи суспільство й виконуючи перед ним ту роль, яка на нього покладена.

«В «Маніфесті здорового суспільства» є багато принципів, які стосуються відповідальності. Надаючи лікарю свободу в межах персонального ліцензування, ефективного лікарського самоврядування ми ж говоримо про відповідальність. І про солідарність. Не може бути людей, які заробляють в сотні-тисячі раз більше, ніж їх колеги. При цьому вони ще й не платять податки, які мають перерозподілятися в інтересах всього суспільства. Ніяка свобода не йде без відповідальності. Відповідної рівню наданої свободи», – заявив Петренко.

Він вказав на те, що професія лікаря суспільно важлива. З одного боку, її зважує страхування професійної відповідальності лікаря. В разі якихось проблем відшкодування постраждалому пацієнту збільшиться в рази, як в цивілізованому світі. Але просто страхування не дає повний вимір відповідальності. 

«Повинна бути відповідальність, яка стосується освіти. Лікарі перестали бути елітою суспільства не через те, що вони такі погані люди. А через те, що підходи до освіти, підготовки і їх місця в суспільстві дуже змінились. Це так зараз так звані “медичні працівники”. Лікарям треба стати високоосвіченими людьми, змінити свою освіту, показати свій належний рівень відповідальності і солідарності з суспільством. Тоді суспільство буде віддячувати їм. А контроль? Ви кажете, що вони не будуть платити. Це тривалий шлях», – додав ексочільник НСЗУ.

Він пояснив, що треба створювати й інституційні, і правові, і етичні елементи конструкту, які  впливатимуть на вибір лікаря. Але в нього має бути вибір — працювати як самозайнята особа без отримання ліцензії на медичну практику чи як наймана особа, якщо хоче здійснювати високоспеціалізовані елементи. Але при цьому для всіх елементів він сплачує податки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Екскерівник НСЗУ Петренко: «Співоплати медичних послуг – це не панацея»