Екскерівник НСЗУ Петренко: «Співоплати медичних послуг – це не панацея»

Модель співоплати медичних послуг - це не панацея, а інструмент, вважає колишній керівник Нацслужби здоров'я України Олег Петренко, про що він заявив в інтерв'ю ZN.UA. Петренко зазначив, що співоплата не знизить швидко і суттєво кількість неформальних виплат, але може вплинути на їх виведення з тіні.

Так, за словами Петренка, НСЗУ разом з одним із засновників Українського центру охорони здоров'я (UHC) Павлом Ковтонюком та безпосередньо самим центром займалися формуванням бачення політики співоплат для України в поточних умовах (policy-paper). Він пояснив, що цей документ є оцінкою того, чим є співоплата, чим могла б бути для України, як міг би виглядати дизайн і чи він є прийнятним з економічної, політичної, технологічної точок зору. За словами Петренка, висновок, який було отримано під час роботи над ним: співоплата — не панацея, а інструмент. Так само як і страхова медицина це певний карго-культ, від якого ми очікуємо якогось чуда, яке він зовсім не принесе.

«На певних етапах розвитку співоплати впроваджували більшість країн розвинутого світу. Це було 15–20 років тому. Ці країни пройшли цей етап, і у нас є його уроки. На якомусь етапі впровадження співоплат впорядковувало певні задачі, які вони покликані були вирішити, але створювало й проблеми. Відповідно, більшість країн, які працювали зі співоплатами, за деяким виключенням (в Європі це, певно, Словенія, а ще Франція і Нідерланди) від співоплат в сфері державних гарантій відмовились. Для України у співоплаті є кілька позитивних моментів. В першу чергу, виведення ринку з тіні», – заявив Петренко.

За його словами, співоплата не зменшить швидко і суттєво кількість неформальних виплат, але може провести їх реорганізацію в сторону виведення з тіні. Однак, за словами ексочільника НСЗУ, впевненості в тому, що так буде, немає. Для цього повинна бути спроможність контролю. Петренко пояснив, що будь-які системи зі співоплатами вимагають набагато більшого адміністративного втручання. А це завжди ресурс. Тобто той ресурс, який буде отримано в межах закладів коштом співоплати, може бути знівельований необхідністю контролювати ці процеси, ускладненням договорів, покладенням певних нових зобов’язань на НСЗУ, як єдиного платника.

«Проте в нас є один із дизайнів, який в Україні можна було б спробувати.  Хоча низька спроможність органів державної влади регулювати будь-які взаємовідносини ставить під сумнів те, що це може бути реалізовано в ідеальній моделі. Скоріше за все, вона буде викривлена. Деякі скористаються цим для того, щоб збільшити свої доходи. При цьому ті люди, які й зараз мають проблеми і мало спроможні в отриманні медичної допомоги, потраплять в ще більшу халепу», – заявив ексочільник НСЗУ.

Петренко додав, що співоплата може бути. Але це не панацея. Ексголова НСЗУ зазначив, що без оптимізації мережі закладів; економічної ефективності, яка повинна бути в межах закладів; і пріоритизації співоплата – це ні про що.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ексглава НСЗУ Петренко: «Медгалузь не заллють грошима, адже вкладати звикли в дороги та інфраструктурні проєкти»