Крах «Боїнга» «МАУ»: Іран відмовився назвати Україні імена фігурантів розслідування

Влада Ірану відмовляється розкривати Україні інформацію про осіб, підозрюваних в атаці на «Боїнг» «МАУ», збитого ППО Корпусу вартових Ісламської Революції в небі над Тегераном у січні 2020 року. На запити Києва про міжнародно-правову допомогу Тегеран відповідає формально і до того ж із суттєвими затримками, повідомив заступник міністра закордонних справ Євген Єнін.

«Нам досі відмовляються назвати імена тих осіб, які перебувають під підозрою або щодо яких найближчим часом буде скеровано обвинувальний висновок до суду», - розповів він в ефірі телеканалу «Україна 24» в неділю, 21 лютого.

За словами Єніна, в Тегерані посилаються на військову таємницю, але Україну такі пояснення не можуть задовольнити.

«Закритий характер судового процесу, а також зволікання у співпраці з правоохоронними органами України не сприяють посиленню довіри до розслідування, що проводить Іран», - констатував дипломат.

«Ми неодноразово відзначали в наших переговорах з Іраном, що Україна, як і вся цивілізована міжнародна спільнота, зацікавлена в прозорості цього процесу. Ми наполягали, щоб Іран відкрив завісу над тими подіями принаймні для вузького кола фахівців», - додав він.

Єнін нагадав, що Україна неодноразово пропонувала Ірану створити спільну слідчу групу, проводити спільні слідчі дії, щоб встановити всі обставини загибелі екіпажу і пасажирів українського авіалайнера. Але Тегеран «досі не відповів позитивно на ці пропозиції».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський присвоїв звання Героїв України членам екіпажу збитого над Тегераном «Боїнга»

Уранці 8 січня в Ірані зазнав аварії Boeing 737 "Міжнародних авіаліній України", що летів з Тегерана до Києва. В авіакатастрофі загинуло 11 громадян України – двоє пасажирів і дев'ять членів екіпажу. Крім українців на борту літака перебували громадяни Ірану, Канади, Німеччини, Великобританії, Швеції та Афганістан: всього 176 осіб. Більшість пасажирів були іранцями або громадянами інших держав іноземного походження. Серед них було багато студентів та співробітників університетів.

Спершу Іран заперечив свою причетність до катастрофи, відразу заявивши про технічну несправність літака Boeing 737 2016 року випуску, що пройшов техобслуговування за день до вильоту.

Однак 11 січня командувач аерокосмічними силами Корпусу вартових Ісламської революції Амір Алі Хаджізаде взяв на себе всю відповідальність за катастрофу. Згідно з офіційною версією, цивільний борт збили помилково.

Перед цим про те, що Boeing був атакований ППО Ірану, заявляли президент США Дональд Трамп, канадський і британський прем'єр-міністри Джастін Трюдо і Борис Джонсон, генсек НАТО Єнс Столтенберг. У Тегерані цю версію відкидали, звинувачуючи США у "психологічній війні".

Детальніше про катастрофу і ситуацію на Близькому Сході читайте в матеріалі Сергія Немирича "Жвавий жах 2020" у ZN.UA.