Якщо суддя вчинив проступок у 2012 році — його мають звільнити, а якщо у 2019-2020 роках — не можуть

Судді можуть уникнути відповідальності за дисциплінарні проступки, скарги на які надійшли до Вищої ради правосуддя у 2019-2020 роках. Про це повідомляє Судово-юридична газета. Наразі таких скарг у ВРП тисячі.

Вища рада правосуддя не розглядала дисциплінарні скарги з серпня 2021 року через закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя і діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», який набув чинності 5 серпня.

Відповідно до закону, повноваження Ради на здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді реалізує служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи. Таких інспекторів сьогодні досі немає. З огляду на трирічний строк давності, тисячі скарг мають бути просто закриті.

До реформи судової системи органом, який був уповноважений звільняти суддів, обраних безстроково, була Верховна Рада. Вища рада юстиції направляла туди відповідні подання, а парламент голосував "за" чи "проти" звільнення. Потім ВРУ усунули від процедури звільнення суддів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У ВР ініціюють реєстрацію законопроєкту, який може розблокувати створення Служби дисциплінарних інспекторів при ВРП – депутат

До реформи рішення парламенту оскаржувалися з посиланням на "кнопкодавство", тобто відсутність справжнього волевиявлення. Частина суддів скасувала таке своє звільнення Верховною Радою вже через новий Верховний суд або навіть дійшла до ЄСПЛ.

Велика палата Верховного суду дотримується позиції, що рішення ВРП про звільнення судді з посади у таких справах не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише ухвалюється на його підставі, тобто таке рішення є кадровим, а не виявленням покарання. А трирічний строк на "старі" подання Вищої ради юстиції не розповсюджується. Більш того, до цих старих подань, на думку ВП ВС, взагалі не застосовуються будь-які строки.

Раніше ZN.UA повідомляло, що голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик виступає проти переатестації Верховного суду та скорочення його складу. Про це він розповів в інтерв’ю Інні Ведерніковій: "Велику палату Верховного суду треба реформувати, але жодних переатестацій суддів". Очільник ВРП переконаний, що ситуацію з очищенням судової влади від недоброчесних суддів краще вирішувати саме через дисциплінарні провадження.

Однак важливим моментом є те, що у справ виходять строки давності. Зокрема, це стосується й справи "плівок Вовка", яка відкрита за статтею про спробу захоплення влади. На питання про те, які будуть пріоритети розгляду цього пласта порушень та, як визначатимуть, хто в першу чергу, хто — в другу, Усик відповів: "Попереду ретельна аналітична робота щодо тривалості та тяжкості скарг. Хоча зрозуміло, що це викликатиме критику. Мовляв, упереджений підхід, вибірковість і таке інше. Тому, швидше за все, треба йти за критерієм строку. Тоді ніхто не запитає, чому витягнули моє провадження, а чиєсь лежить. Таким чином можна одразу позбутися пласта справ, строки яких можуть закінчиться, а таких достатньо ще з 2019 року".

ВР ухвалила 30 травня у першому читанні законопроєкт №9261 "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя". Документ за основу підтримали 267 народних депутатів. Серед іншого, документ уточнює вимоги до дисциплінарного інспектора ВРП.