Очільник ВРП Усик проти переатестації суддів ВС. Він робить ставку на дисциплінарні провадження

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик виступає проти переатестації Верховного Суду та скорочення його складу, про що розповів в інтерв’ю Інні Ведерніковій: «Велику палату Верховного суду треба реформувати, але жодних переатестацій суддів». Зокрема, очільник ВРП переконаний, що ситуацію з очищенням судової влади від недоброчесних суддів краще вирішувати через дисциплінарні провадження. Щоправда, з останнім в Україні зараз не все так добре.

«Я категорично проти. Не бачу сенсу у переатестаціях, якщо недоброчесних і некомпетентних суддів можливо виявляти, в тому числі шляхом дисциплінарних проваджень. У чому проблема, навіщо знову заводити це коло переатестації?», – зазначив Усик.

При цьому варто зауважити, що дисциплінарна функція Вищої ради правосуддя заблокована вже понад два роки. Однак, попри 10 тисяч нерозглянутих дисциплінарних проваджень, Усик переконаний, що «це якраз про превенцію та невідворотність покарання на всіх рівнях. Але не має сенсу придумувати переатестацію, коли у нас є дієвий механізм, який треба терміново застосовувати».

Єлизавета Чижик, ZN.UA

Верховна Рада нещодавно зробила крок до розблокування роботи Служби дисциплінарних інспекторів ВРП, коли прийняла в першому читанні зміни до вже ухваленого кілька років тому закону. Хоча він теж є недосконалим и потребує доопрацювання до другого читання.

«Раніше цю процедуру здійснювала дисциплінарна палата ВРП. Чому взагалі з’явилася ідея розмежувати дисциплінарну інспекцію та основний склад Вищої ради правосуддя? Щоб зменшити суб’єктивний вплив і підхід членів ВРП на етапі попередніх перевірок проваджень суддів-порушників. Фінальне рішення за Радою, але підготовка аргументів — за незалежною дисциплінарною інспекцією. На жаль, законом 2021 року було зупинено дисциплінарну функцію ВРП і не передбачено перехідних положень. Хотіли, як краще, а вийшло, як завжди», – зазначив Усик.

При цьому очільник профільного комітету Верховної Ради Денис Маслов обіцяє, що закон про Службу дисциплінарних інспекторів скоро приймуть у другому читанні.

«Щодо змін до законопроєкту, то важко передбачити, що вони будуть суттєвими. Можливий варіант — поставити інспекторів на один рівень із суддями ВС, зробивши мінімальний стаж десять років. Апріорі не можна взяти юриста-початківця перевіряти дисциплінарну скаргу про притягнення до відповідальності досвідченого судді касаційної інстанції. Плюс, попри воєнний стан, усієї процедури відбору при формуванні інституту дисциплінарних інспекторів потрібно дотриматися. Якість — найголовніше. На це піде десь до трьох місяців, під час яких скарги розглядатиме ВРП за старою процедурою», – заявив Усик.

Важливим моментом є те, що у справ виходять строки давності. Зокрема, у дисциплінарних провадженнях щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва скоро закінчаться строки давності (справа «плівок Вовка» про спробу захопити державну владу). Звідси виникають логічні питання, які будуть пріоритети розгляду цього пласта порушень та, як визначатимуть, хто в першу чергу, хто — в другу?

«Попереду ретельна аналітична робота щодо тривалості та тяжкості скарг. Хоча зрозуміло, що це викликатиме критику. Мовляв, упереджений підхід, вибірковість і таке інше. Тому, швидше за все, треба йти за критерієм строку. Тоді ніхто не запитає, чому витягнули моє провадження, а чиєсь лежить. Таким чином можна одразу позбутися пласта справ, строки яких можуть закінчиться, а таких достатньо ще з 2019 року», – зазначив у цьому контексті Усик.

Нагадаємо, 30 травня, ВР ухвалила у першому читанні законопроєкт №9261 «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя». Документ за основу підтримали 267 народних депутатів. Серед іншого, документ уточнює вимоги до дисциплінарного інспектора ВРП.

Два роки тому Верховна Рада ухвалила закон № 5068 щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП. При цьому службу дисциплінарних інспекторів так і не вдалося сформувати.

Вже в момент ухвалення закону №5068 було зрозуміло, що одна з найважливіших функцій ВРП не працюватиме через те, що в Україні просто немає юристів, які б відповідали вимогам, встановленим законом. Адже згідно з чинним документом, майбутні інспектори повинні мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років, з яких не менше восьми років сукупного стажу роботи на посадах судді, прокурора, адвоката.

ZN.UA з'ясувало причини та наслідки блокування дисциплінарних комісій ВРП та одразу попередило про це читачів і владу.