Генпрокурор про справу замовників вбивства Шеремета: свідчення білоруського інформатора будуть враховані

Свідчення колишнього співробітника білоруського спецпідрозділу МВС Білорусі "Алмаз" Ігоря Макара будуть враховані в рамках розслідування кримінальної справи про замовників вбивства журналіста Павла Шеремета, з появою "білоруського сліду" до розслідування буде ґрунтовний підхід, заявляє генеральний прокурор Ірина Венедиктова в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс- Україна".

"Слідство буде враховувати все в своєму розслідуванні, безумовно, і ці свідчення теж... З огляду на те, що до справи дуже багато питань, а з появою так званого "білоруського сліду"- це вже міжнародна політика, ми будемо підходити до розслідування дуже ґрунтовно. Слідство вивчає все", - сказала Венедиктова, відповідаючи на питання про те, наскільки важливі для розслідування справи замовників вбивства Шеремета свідчення білоруського інформатора і врахує їх наслідок.

Генпрокурор назвала справу резонансною і з точки зору громадянської позиції, і з точки зору правоохоронних органів. Венедиктова назвала "оціночною історією захисту" повідомлення про фальсифікацію справи силовиками.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без замовників і організаторів: у справі Шеремета оголосили обвинувальний акт

4 січня в ЗМІ з'явилися аудіозаписи розмов з кабінету глави КДБ в 2008-2012 роках Вадима Зайцева, з яких випливає, що питання вбивства журналіста Павла Шеремета з 2012 року перебувало "в розробці" спецслужб Білорусі.

Автор резонансного розслідування видання EUobserver про можливу причетність КДБ Білорусі до вбивства Павла Шеремета Ендрю Ретман заявив, що колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу МВС Білорусі "Алмаз" Ігор Макар передав записи американським дипломатам ще у 2012 році.

Експерти підтвердили, що на записах дійсно голос голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева. Порівнявши голос, експерти прийшли до висновку, що Зайцев і людина, яка обговорює вбивство Шеремета - це одна і та ж особа.

В Україні у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтера Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненко і військового медика Яну Дугар. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації".

28 вересня 2020 року справу Шеремета передали в суд, замовників і організаторів за час розслідування так і не встановили. Під час слідства журналісти, правозахисники та громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на помилки в доказовій базі, на якій ґрунтуються звинувачення.

Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.