Експерти підтвердили, що на записах, на яких обговорюють вбивство журналіста Павла Шеремета, дійсно голос глави КДБ Білорусі Вадіма Зайцева. Про це пише "Настоящее время" з посиланням на дослідження петербурзької Криміналістичної лабораторії аудіовізуальних документів.
Аудіозаписи порівняли з 13 іншими плівками, записаними, коли Зайцев обіймав свою посаду у силовому відомстві. Порівнявши голоси, експерти дійшли висновку, що Зайцев, та людина, яка обговорює вбивство Шеремета - це одна і та ж особа.
Дослідження було здійснено шляхом аудітивно-лінгвістичного аналізу мови. Спершу експерти аналізували індивідуальні особливості артикуляції, загальні мовні навички, емоційний стан і соціокультурні особливості мовця.
«Відмінності у висоті, силі і тембральних характеристиках голосу порівнюваних дикторів відсутні», — йдеться в дослідженні.
Диктори, пояснюють експерти, однаково добре контролюють свій емоційний стан.
Під час другого етапу експерти аналізували "статистичні та динамічні спектральні мовні характеристики".
«Навіть тривалі тренування не можуть істотно змінити звичні стереотипи мови, оскільки вони практично не сприймаються звичайним слухом і реалізуються без свідомого артикуляторного контролю, хоча добре видно в рамках інструментального аналізу мови», — наголошується в дослідженні.
Нагадаємо, 4 січня ЗМІ оприлюднили аудіозаписи розмов з кабінету глави КДБ в 2008-2012 роках Вадима Зайцева, з яких випливає, що питання вбивства журналіста Павла Шеремета з 2012 року було "в розробці" спецслужб Білорусі.
Пізніше автор розслідування видання EUobserver про можливу причетність КДБ Білорусі до вбивства Шеремета Ендрю Ретман розповів про те, що записи американським дипломатам ще в 2012 році передав Ігор Макар.
За словами заступника голови українського МВС Антона Геращенка, українські експерти з фоноскопічної експертизи перевіряють голоси на записах в рамках розслідування вбивства Павла Шеремета.
В Україні у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Можливих замовників в поліції назвати не змогли.
28 вересня 2020 року справу Шеремета передали в суд, замовників і організаторів за час розслідування так і не встановили. Під час слідства журналісти, правозахисники та громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на помилки в доказовій базі, на якій ґрунтуються звинувачення.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.