Вбивство Шеремета кілька років перебувало «у розробці» спецслужб Білорусі – аудіодоказ

Питання вбивства журналіста Павла Шеремета з 2012 року перебувало «у розробці» спецслужб Білорусі, свідчать записи розмов у кабінеті голови КДБ  у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

«Плівки» з офісу Зайцева у Мінську «Українській правді» передали представники опозиційного об’єднання «Білоруський народний трибунал», деталі підготовки також оприлюднило бельгійське видання EUobserver.

За наказом тоді ще легітимного президента Алєксандра Лукашенка у комітеті обговорювали можливість підірвати журналіста вибухівкою.

Зокрема, 11 квітня 2012 року Зайцев провів інструктаж співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», під час якого обговорювався спосіб вбивства Шеремета. Ставилося завдання його підірвати і зробити це так, щоб це вбивство стало публічним сигналом. У 2012 році журналіст жив і працював у Росії.

«Ось по Шеремету потрібно спрацювати, який [лайка]. Зробимо закладку якусь і так далі, щоб цього щура [лайка] зовсім [лайка] ані рук, ані ніг не зберуть. Все щоб було як натуральним чином, але це не так впливає на свідомість людей...», - каже господар кабінету.

Мішенню спецслужб мав стати не лише Павло Шеремет, але й політичні противники Лукашенка та особи, котрі не догодили режиму: ексдиректор в'язниці в Білорусі Олег Алкаєв (Німеччина), колишній полковник Володимир Бородань, очільник боротьби з корупцією в країні В'ячеслав Дудкін.

Завдання організовувати політичні вбивства на території інших держав поставив особисто Лукашенко. На ці потреби виділили 1,5 млн доларів, а перелік інструментів вбивств був великим: вибухівка, отрута, пошкодження автомобілів тощо.

Опозиціонери припускають, що на записі «присутні» не всі цілі. Зокрема, у Росії під удар потрапив експерт Андрій Суздальцев.

Експерт Національного Центру Медіа Криміналістики США (Університет Колорадо) Каталін Григорас, який вивчав запис у 2020 році за запитом видання EUObserver, зазначив, що на ньому не виявлено жодних помітних слідів аудіо-маніпуляцій. Водночас із запису видалили цифровий підпис, який міг б сприяти ідентифікації джерела в КДБ, яке встановило пристрій запису.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вбивство Шеремета: адвокат Антоненко розповів, про що збрехала прокуратура

В Україні у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була «дестабілізація суспільно-політичної ситуації». Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.

28 вересня 2020 року справу Шеремета передали до суду, замовників і організаторів за час розслідування так і не встановили. Під час слідства журналісти, правозахисники і громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на хибність доказової бази, на якій ґрунтуються обвинувачення.

Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.