Зерно і кукіль: про "нелегальне" у волонтерстві

Поділитися
Зерно і кукіль: про "нелегальне" у волонтерстві

"Нове популярне слово у волонтерському середовищі - "обшук", - пише на своїй сторінці у Фейсбуці координатор Центру переселенців на Фролівській Леся Литвинова. - З приватного листування: "Кажуть, СБУ готується провести обшуки в усіх волонтерів, нелояльних до влади. Може, неправда, але я попередив".

"Треба б провести нормальний тренінг на тему "Як поводитися при обшуку", залучити юристів, підготувати людей", - з розмови з розумним товаришем. І це не рахуючи нескінченних постів у соцмережах та телефонних розмов. Те, що відбувається з дніпропетровськими волонтерами, - голосний дзвіночок для всіх. І річ не в Корбані. Річ у тому, що притиснути кого-завгодно можна легко, невимушено і формально – з дотриманням букви закону. Вся волонтерська діяльність, у прямому й переносному сенсі, тримається на чесному слові. Але його до справи не пришиєш...

Чи боятися? Не знаю. Особисто я свій ліміт страху вичерпала на Майдані. Мені гидко боятися..."

Волонтери всіх мастей і напрямів стурбовані. У волонтерській діяльності багато напів- і навіть відверто нелегального. Принаймні з погляду законодавства, яке стосується надання благодійної допомоги в мирний час, що його держава, попри численні заклики міжнародних гуманітарних організацій, так і не спромоглася як слід переглянути за півтора року воєнних дій.

Але ж це все ще АТО, а не війна, правда?

З одного боку, мабуть, немає жодної волонтерської групи або окремо взятого волонтера, здатного сьогодні надати звіт про свою діяльність, до якого неможливо було б присікатися. У часи Майдану і в перші місяці АТО майже ніхто з них не вів звітності, крім публічної в соцмережах. І то не завжди. Часто на це не було ні сил, ні часу. З податками - окрема історія.

З іншого боку - тих, хто зловживає на збиранні пожертвувань, нині теж чимало, і певний контроль за волонтерською діяльністю все-таки повинен бути.

DT.UA попросило кількох знакових волонтерів, експерта з благодійності та юриста розповісти про нелегальне, з погляду чинного законодавства, у волонтерській діяльності; про те, що з цим робити, і як відділити добросовісних волонтерів від нечистих на руку.

Юрій Касьянов,
волонтер, публіцист:

Дивлячись що вважати легальним і нелегальним. З початку АТО в нас не було (і досі немає) жодних легальних підстав для того, щоб, наприклад, застосовувати там артилерію. Це ж не війна. Отже, цим має займатися СБУ, яка, відповідно до закону, є антитерористичним центром. Але фактично цим займаються В.Муженко, Генштаб і П.Порошенко.

Отож, у принципі, за законом, наших артилеристів, танкістів потрібно притягувати до відповідальності за застосування важкого озброєння проти мирного населення. І такі прецеденти є, коли військова прокуратура, за заявою якихось громадян у Станиці Луганській, намагається притягти до відповідальності танкіста, який врятував хлопців, що потрапили в засідку. Ударив по бойовиках, що через півроку раптом виявилися цивільними людьми. У нас же немає статусу "бойовика"...

Так і у волонтерській діяльності: абсолютно все нелегально, оскільки для такої діяльності немає юридичної бази. Отож питання, мабуть, треба ставити не про легальність-нелегальність, а про доцільність і справедливість.

У моїй практиці не було якихось дій відверто нелегального характеру, пов'язаних із фінансами. На свою картку я збирав не такі вже великі суми й намагався підкріплювати всі витрати чеками. Хоча не завжди це можна було зробити. Податків із зібраних грошей я не платив. Поки що мене ніхто про це не запитував. Та й платити їх мені ні з чого. Останні два місяці я постійно докладаю власні гроші, щоб підтримувати створену мною систему.

Захотівши, в нас кожного громадянина можна заарештувати і пришити йому якусь статтю. Нелегально все в усіх сферах діяльності - починаючи з того, що зарплати повсюди виплачуються в конвертах, а податків, принаймні в належному обсязі, ніхто не платить. Інакше будь-який бізнес у країні прогорить.

Чи боюся я? Знаю, що мене можуть посадити. Понад те, проти мене ведеться слідство. Різних формальних підстав для цього маса.

Але чого боятися? Наша система - політична, юридична, судова і президент - самі копають собі яму. Знекровивши патріотичні сили, вони залишаться сам на сам, по-перше, з російською агресією і, по-друге, з реваншем регіоналів. Вони з цим не впораються. І влада неминуче зміниться.

Вважаю, що це якісь дивні потуги дрібних людей, які намагаються заробити собі політичний капітал і відвернути увагу суспільства від реальних проблем. У цю оболонку пакуються корпоративні, феодальні, олігархічні війни. До цього додається ще одна велика проблема. Дуже багато людей і різноманітних діячів політичних наук називають себе патріотами, волонтерами, а насправді ведуть незаконну діяльність.

Як законодавчо відділити сумлінних волонтерів від нечистоплотних? Ніяк. Волонтерство - це стан душі. Людина робить щось на свій страх і ризик - доглядає поранених, закуповує і привозить на фронт форму й продукти. Якщо суспільство довіряє їй свої фінансові ресурси, пересилаючи гроші на картку і т.п., то це цілком нормально. Суспільство саме має відділяти сумлінних від несумлінних волонтерів на підставі результатів їхньої роботи та відгуків. І законодавчо цього аж ніяк не зробити. Понад те, я вважаю це абсолютно шкідливим і нерозумним заняттям. Тому дав би темі волонтерів спокій і не спекулював би на ній. Ні з одного, ні з другого боку. Не вкрали волонтери таких сум, щоб говорити про це як про глобальне явище. Багато їх, навпаки, досі мають збитки, закрили свій бізнес, проекти, не їздять у відпустки, витрачають власні гроші, займаючись цією справою. Кажуть їм: платіть податки. З чого й чому?

Дана Ярова,
волонтер:

Мені не подобається формулювання "легальне-нелегальне". Усе волонтерство було поза правовим полем, як, взагалі-то, і події на Майдані, і проведення АТО, що насправді – війна. Отож називати його нелегальним не дуже коректно. Нам усім потрібно повернутися у правове поле. А що стосується якихось неправомірних дій, з погляду законодавства мирного часу, - то, природно, таких порушень було маса. Влітку 2014 р. на першій зустрічі з президентом Давид Арахамія сказав, що найкращий друг волонтера - це контрабандист-патріот. Насправді на той час так воно й було. Жоден тепловізор у цю країну не був завезений офіційно. Чи ті ж кровоспинні засоби. Ми просили людей, які летіли зі США, і вони везли це валізами. Ми просили прикордонслужбу, щоб вона цих валіз не чіпала. І їх не чіпали, бо всі розуміли: коли йдеться про життя людей, то на якісь речі доводиться заплющувати очі. Що, власне, всі ми й робили.

Наприклад, улітку 2014-го були поранені 44 бійці батальйону "Айдар". Ми знали, де вони перебувають. Але до керівництва АТО додзвонитися не могли. Ми вивозили поранених із зони АТО без відома штабу АТО, що теж нелегально. А на якій юридичній підставі у зоні АТО був нейрохірург Армен Нікогосян, який постійно вивозив поранених? Чи Ілля Лисенко ("Хоттабич"), який створив, мабуть, найкращу в Україні логістичну мережу (у них скрізь чергують бригади, які моментально реагують на поранених)? Тому говорити, що волонтери десь щось порушили, не доводиться. Якби не порушували, то країна мала б ще більше жертв, а зона АТО проходила б, мабуть, по Дніпру. Це по-перше. А по-друге, запитаймо з тих, хто повинен був усе це робити, хто отримував за це гроші і до чиїх посадових обов'язків це входить.

Леся Литвинова:

Діяльність волонтерів, за визначенням, уся нелегальна. Зараз говорять, що має бути прозора звітність тощо, і абсолютна більшість волонтерів зараз намагається це робити. Але коли все починалося (ще з Майдану), то про звітність ніхто не думав і навіть не намагався її вести. Гроші зібрав - закупив медикаменти й відвіз на Майдан, чи оплатив лікування, чи когось нагодував, чи заправив машини Автомайдану. Коли почалися перші бойові дії, все було "контрабасом". Перші каски і броніки фізично заносилися через кордон. Перші відправлення на фронт були точно такі самі. І, дуже захотівши, завжди можна запитати: "Покажіть, будь ласка, звітність". А показати - нереально...

І до мене може бути маса претензій. Наприклад, із приводу фінансової звітності або за відсутність бирок. Теоретично, на кожну пару шкарпеток і трусів ношених, які видаємо, ми мусимо настрочити бирку "Гуманітарна допомога. Не для продажу". Це якщо за законодавством. А якщо суто по-людськи, то вартість бирок перевищуватиме вартість виданої допомоги. Що зробить нашу діяльність, м'яко кажучи, безглуздою.

Але якщо прийдуть контрольні органи і виявлять відсутність бирок, то все, що є на складі, буде описане, оцінене й зараховане нам як прибуток, із якого ми повинні платити податки.

Ну й ніхто не скасовував 20-відсоткового податку з надходжень на картки. Я не знаю волонтерів, які готові його заплатити. Люди платять податок державі, щоб вона працювала. Вона не працює. Люди по другому колу, добровільно платять ще один податок, перераховуючи гроші на волонтерські картки, щоб усе-таки запрацювала. І після цього втретє платити податок державі, яка все ще не працює? Це маячня.

Центр на Фролівській є юридичною особою - БФ "Свої". Але гроші однак проводяться як через рахунки юрособи, так і через мою особисту, приватівську картку. Бо більшості людей зручніше через картку. А прив'язати її до фонду й замкнути рахунки – не виходить. Ми намагалися.

Що з усім цим робити? Ніхто не знає. По-хорошому треба б сідати і хоч намагатися писати законопроект про таку собі теоретичну амністію для волонтерів на певний період, який охоплює Майдан і початок воєнних дій. З півроку тому всі почали приводити папери в порядок. І в можна вимагати прозорої звітності. Але в той період абсолютно всім можна пришити різні статті - і податкові, і кримінальні. Практично, всі тією чи іншою мірою були задіяні в контрабанді. І треба придумувати якийсь механізм, щоб захистити людей.

Я впевнена, що якийсь розумний контроль повинен бути. Наведу тільки дві найпростіші схеми, як несумлінний волонтер може наживатися на пожертвуваннях. Припустімо, якийсь колектив зібрав мені гроші на тепловізор. Таку ж саму суму я взяла в іншому місці. Теж на тепловізор. Я його навіть купила й привезла. Сфотографувала і отримала акт прийому-передачі. І всі ці документи надіслала в обидва місця, де отримала гроші. Хоча тепловізор один. Якщо фантазувати далі, то з хлопцем, якому привезла тепловізор, я домовилася. І через два дні він написав папірець, що тепловізор не працює. Я забрала його назад, здала в магазин. Сказала, що він мені не знадобився. І мені повернули повну вартість…

Такого не можна скидати з рахунків. Там, де йдуть великі фінансові потоки, моментально спливають люди, котрі вміють на цих потоках сидіти. Це дрібна придумка. Але їх багато. І всі про них знають.

Та ще ж є скарбнички, в які збирають на кожному перехресті. Там схема просто смішна. Їх тому й закрити не можуть, що вони діють у рамках закону. Припустімо, у мене є зареєстрований фонд допомоги АТО. І у вас є такий самий. І ще в когось. Я збираю гроші в скарбничку й зовсім офіційно ввечері знімаю касу в банку. Кладу ці гроші на свій офіційний рахунок, із якого допомагаю АТО. 20% цієї суми залишаю на адмінвитрати, а решту переказую вам як фонду допомоги АТО. Ви робите те ж саме, знімаючи свої 20%, і переказуєте решту коштів третьому фонду. Який, знову-таки, знімає свої 20%. Усі чисті перед законом. І так до нескінченності. У результаті, на 100 грн, які залишилися, купують тушонку й відправляють у військову частину за офіційно оформленими документами. І ні до чого не прискіпаєшся. Все чисто.

Отож контроль, звісно, має бути. Але як контролювати, щоб не нашкодити, я не знаю. Правових механізмів для цього немає. Та й усі чудово розуміють, що умільці порушувати й оминати закони все одно це робитимуть. У план податкової по волонтерах (якщо він буде) потраплять саме ті, хто законів оминати не вміє. Ну або одинаки, які взагалі ні з якою звітністю не заморочуються.

Анна Гулевська-Черниш, директор Українського форуму благодійників:

Переказ із картки на картку "Приватбанку" виявився найоперативнішим і найзручнішим способом збирати кошти. А збирати готівку волонтери й фонди були змушені. Зокрема й тому, що багато постачальників або відмовлялися продавати за безготівкові кошти те ж таки обмундирування для солдатів, або ціни в такому разі були набагато вищі. Крім того, купуючи за безготівкові кошти обладнання або продукти харчування, волонтери зобов'язані були офіційно (за актом прийому-передачі) передати це кінцевому одержувачеві, тобто в якусь військову частину. Але часто траплялося так, що передане керівництву не доходило до солдатів. До того ж військові частини через складнощі з оформленням відмовлялися брати закуплене волонтерами обладнання на свій баланс. І волонтери стали перевозити закуплене прямо на передову солдатам.

Нині перед волонтерами, які займалися АТО, стоять дві основні загрози. Перша - перед тими, хто збирав гроші на картки. Це адмінпокарання, штрафи за несплачені податки за 2014 р. або необхідність заплатити податки за 2015-й. Цієї загрози сьогодні ще можна уникнути. Всі категорії волонтерів, задіяних в АТО, повинні зареєструватися в реєстрі АТО. За наявності мінімального набору підтверджувальних документів їх звільнять від сплати податку на дохід фізичних осіб, якщо зібрана фондом або волонтером сума становить до 1000 мінімальних зарплат. На сьогодні це 1 млн 218 тис. грн. Допомога, зібрана понад цю суму, оподатковується. Тому волонтерам, які й далі мають намір працювати на цьому напрямі, я б рекомендувала реєструвати фонд і переходити на роботу через нього.

Друга загроза стосується саме благодійних фондів, створених для допомоги АТО. Їх можуть звинуватити у нецільовому використанні коштів. Це легко виправити (докладніше про це нижче. - А.К.)

Що стосується того, як відділити сумлінних волонтерів від несумлінних, то, за словами працівників МВС, законодавчої бази для притягнення до відповідальності шахраїв сьогодні немає. Спроби створити її є, але назвати їх успішними поки що важко. Так, 2 жовтня було зареєстровано законопроект А.Геращенка №3215 "Про внесення змін до деяких законів України щодо протидії зловживанням у сфері благодійництва". Розроблено кілька змін до Адміністративного і Кримінального кодексів, які передбачають покарання за такі зловживання. Пропонується, щоб кожен фонд щомісяця на своєму сайті вивішував звітність про структуру своїх доходів і витрат, а також їх обсяги. Стосовно низки фондів я вважаю такі норми дискримінаційними.

По-перше, сайти є не в усіх. Їх створення та підтримка потребують постійних витрат (технічних, фінансових, людських). Не всі фонди, особливо маленькі, можуть собі це дозволити.

По-друге, просто писати будь-які цифри, без підтверджувальних документів, на мою думку, нонсенс. Для мене звітність - це офіційно підтверджена, податкова. І вона може бути вивішена раз на рік. Це міжнародна практика. Законопроект же пропонує за невивішені в цьому місяці цифри накладати адмінштраф. До речі, в "Дитячої лікарні майбутнього" всі звіти були в порядку. І цифри підтверджувалися документами. Вони й нинішнього року відзвітувалися про витрачені 46 млн грн (?!)…

На мій погляд, це природний відбір. Люди вибирають, кому жертвувати, а кому – ні. Публічні, але офіційні звіти допоможуть вирішити проблему частково. Усі чудово розуміють: чим ти більш публічний і підзвітний, тим більше тобі жертвують. Але якщо немає результату, жертвувати перестають.

Здобутий за півтора року досвід показав, що у волонтерських і благодійних організаціях повинен працювати адміністративний персонал. Наприклад, директор і бухгалтер, які б отримували зарплату й вели документообіг організації відповідно до законодавства.

Один зі способів зменшити зловживання в доброчинності - безпечні способи переказу та контролю над коштами. Серед них - СМС-доброчинність. Законопроекти про її впровадження в Україні зареєстровано ще в березні! Але жодна з політсил, котрі їх підписали, так і не змогла проявити свою політичну волю й зацікавленість у просуванні законопроекту всередині парламенту.

Зате держава, в особі Кабміну, ВР і АП, виходить із законодавчими ініціативами, які б дозволили б їй... збирати доброчинні пожертвування.

"Що стосується волонтерського реєстру, - уточнює Леся Литвинова, - ми подали документи, але поки що в нього не ввійшли. Звітність там усе одно жорстка. У чому суть реєстру? Сума грошей, за яку змогли правильно відзвітуватися, звільняється від 20-віддсоткового оподаткування. Незалежно від того, як їх зібрано - готівкою, на картку чи на рахунки. Але проблема в самій формі звітності. Це не звичні чеки, не публічні звіти у Фейсбуку й не фотографії, а тільки акти прийому-передачі кінцевому одержувачеві (не проміжній ланці). Якщо, наприклад, я купила медикаменти і з волонтером передала їх у зону АТО, то волонтер повинен привезти мені акти прийому-передачі від кінцевих одержувачів, яким віддав медикаменти. Разом із ксерокопіями їхніх документів! Зрозуміло, що через такі звіти, з багатьох причин, неможливо буде провести всі витрати.

Крім того, волонтери довго думали (а багато хто думає досі), чи варто реєструватися у волонтерському реєстрі. З одного боку, це невелике полегшення на якусь частину, навіть не на половину, фінансів, які через нас проходять. Із другого - це готовий розстрільний список або ж список для податкової, за яким можна працювати".

Партнер юридичної фірми "Анте" Андрій Гук, який свого часу захищав Фонд Приірпіння, що збирав гроші для сімей Небесної Сотні, підкреслює кілька нюансів, які виникли у випадку з фондом Корбана.

1. Необхідно ознайомитися із законами "Про благодійні організації" та "Про волонтерську діяльність". Намагатися виконувати їх вимоги й привести у відповідність поточну діяльність, бо завжди є ризик отримати претензії, особливо від тих, кому волонтери допомагають. Багато волонтерів такого не очікують.

2. Більшість волонтерів працюють на базі фондів. Необхідно розуміти, які у фонду є програми, під які потреби збиралися гроші або речі, і чітко дотримуватися цільового використання коштів та ресурсів. Якщо гроші збирали на одяг, то не можна за них купувати тепловізор. Тому дуже важливо максимально докладно розписувати програми фондів.

3. Благодійний фонд, за законом, має право використовувати 20% зібраних за рік коштів для адміністративних потреб (утримання фонду, зарплати). Бажано не використовувати всі 20% (або взагалі їх не використовувати). Якщо потім буде виявлено нецільове використання коштів (що цілком можливо при активній діяльності або коли з'являються якісь специфічні запити від одержувачів допомоги), то під ці витрати можна обґрунтувати спірні операції. До речі, сума нібито розкрадання, в якому підозрюють Корбана, становить саме близько 20% коштів фонду.

4. Необхідно оформляти відносини з донорами коштів і передбачати, що фонд має право використовувати пожертвування на свій розсуд.

5. Обшуків у справі Корбана остерігатися не слід. Варто взяти до уваги, що вони можуть бути, але волонтери не є метою слідства. Якщо обшуки й будуть, то для виявлення доказів, інформації, свідків. Найімовірніше, волонтери в цій справі проходитимуть лише як свідки. Однак треба консультуватися з юристами і зрозуміти, які можуть бути питання у слідства і як на них відповідати.

6. Важливу роль відіграє публічність. Це примушує слідство стежити за тим, що відбувається з волонтерами. Також дуже важлива репутація фонду або волонтерів. Не треба бути занадто скромними й відмовлятися від подячних листів. Навпаки, їх треба збирати.

* * *

Війна стала лакмусовим папірцем для суспільства. І сьогодні доводиться розгрібати ситуацію, в яку, з одного боку, волонтери, ігноруючи закони, загнали себе самі, а з другого - їх загнала держава, не створивши чітких і швидких механізмів для надання допомоги у воєнній ситуації.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі