Вино, вода і риба-гора...

Не перестаю дивуватися: іноді зовсім невеликий район України може похвалитися такою кількістю потенційних туристичних перлин, що деякі держави від заздрощів умерти можуть. При цьому чимало таких країн заробляють на туризмі величезні гроші, а ми... Однак не будемо про сумне. Тим більше що привід для оптимізму є. І не один. А мова либонь тільки про один зовсім невеликий район України...
Закарпатське містечко Виноградів і весь Виноградівський район — нехай і маленька, але найсправжнісінька скарбниця. Сам Виноградів дуже самобутній і затишний. Зараз, восени, блукати його тихими вуличками, посипаними різнобарвним листям, — суцільне задоволення. Храми, монастир францисканців, старі, а іноді навіть і ветхі будинки надають йому геть неймовірного шарму, створюючи камерну і якусь дуже теплу атмосферу, котра навіть не снилася жителям мегаполісів. І при цьому до Виноградова (на жаль, як і більшість українських міст, він жорстоко потерпає через брак необхідних, як повітря, містобудівних інвестицій) ну ніяк не можна застосувати епітет «провінційний»... Чи не занадто я все ідеалізую? Суб’єктивності в по­дібних випадках ніяк не уникнути, але точно одне: якщо захочете провести найближчий уїк-енд у цьому містечку, точно не пошкодуєте.
Зупинитися рекомендую в нещодавно повністю модернізованому, дуже пристойному готелі «Виноградів», розташованому в центрі міста. Не проблема тут (причому за смішні за київ­ськими мірками гроші) покуштувати різносолів традиційної закарпатської, румунської й угорської кухонь (адже район прикордонний) і випити чудового вина, яке виготовляє ледь не кожен місцевий ґазда. До речі, майте на увазі: славиться місто і своєю питною водою, тутешня аква віте — найсмачніша на Закарпатті.
Буде чим зайнятися у Виноградові та його округах і мисливцям — у тамтешніх угіддях дозволений відстріл кабанів, і рибалкам — у Тисі (до речі, визнаній однією з найчистіших річок Європи) водиться лосось, а недавно зловили навіть осетра. Не нудьгуватимуть у цих краях і любителі екскурсій: помилуються недавно відреставрованим фасадом палацу баронів Перені, мальовничими руїнами однієї з найдавніших фортифікаційних споруд Закарпаття — замку Канків. Ну і, звісно, познайомляться зі знаменитою Чорною Горою, чиї обриси нагадують гігантську рибу.
Ну а тим, кого замучили хвороби опорно-рухового апарата, кістково-м’язової, серцево-судинної та периферичної нервової систем, неспецифічні захворювання верхніх дихальних шляхів, проблеми з печінкою і жовчовивідними шляхами, пряма дорога у недавно відкритий після повної реконструкції багатопрофільний санаторій «Теплиця», розташований у передмісті Виноградова. Основний природно-лікувальний чинник санаторію — термальні та мінеральні води. За результатами досліджень Українського НДІ медичної реабілітації та курортології, сьогодні на території України аналогічних джерел води немає. Плавальний басейн, басейни з мінеральною та термальною водою, різні ванни — гідроаеромасажні, з екстрактами лікувальних трав, перлинні, загальні й локальні термальні ванни для верхніх і нижніх кінцівок, озокерит, масаж, лазеротерапія — далеко не повний список усіх методів лікування, що застосовуються у «Теплиці». Як і все вищеописане — далеко не повний перелік усіх визначних пам’яток Виноградівщини. Одного зовсім невеличкого району України...
За організацію прес-туру автор дякує санаторію «Теплиця» та Національній туристичній організації України.