ТАКІ РІЗНІ ЗВИЧКИ

Чоловік активний і напористий, жінка — беззахисна й сором’язлива. Чоловіка збуджує її краса, жінку — його слова. Чоловік домагається престижу, впливу та свободи, жінка — захищеності, спокою та кохання. Такими протилежностями наділив нас Бог, але математики стверджують, що мінус на плюс дає плюс. Далі, дотримуючись законів арифметики, не гріх посилатися на горезвісне яблуко, дві половинки якого становлять єдине ціле. Це ціле, що складається з чоловіка й жінки, за ідеєю має залишатися єдиним удень і вночі. І ось тут ставиться кома і пишеться велике жирне «але»...

Це «але» стосується ночі й у буквальному розумінні не дає спокійно спати. Ні, мова зовсім не про секс. Ось, наприклад, ви любите спати, відкривши балкон і всі кватирки в домі, незалежно від пори року й від температури повітря за цими кватирками? Знала я одного такого охочого до свіжості. Його бідолашна дружина щоранку прокидалася від того, що аж цокотіла зубами від холоду, не знаючи, яку з ковдр ще на себе натягнути. Йому було задушливо. Їй холодно. Врешті вони розійшлися у різні спальні, а згодом і в різні квартири. Не факт, звісно, що причиною розлучення стали балкони та кватирки, але свою частку вони внесли.

Подружнє ложе — місце, де запросто можна втратити власний романтичний образ, який ви так старанно контролювали у денному світлі. Це лише у фільмах нам демонструють чарівну мить пробудження юної красуні, коли її вкладене феном волосся вишукано, під правильним кутом розметалося на подушці, і чудова усмішка з’являється на медових устах. Насправді все виглядає набагато прозаїчніше: продираються очі під опухлими повіками і скуйовджене волосся швидше нагадує мочало, ніж золотавий водоспад.

Ці нічні, здавалося б, дрібниці іноді розростаються до найстрашніших кошмарів. Якось моя подруга Олена поділилася зі мною проблемою: її благовірний уві сні розмахує руками й ногами, немов млин. Тож Олена постійно боїться прокинутися з парою симпатичних синців. Найстрашніше, зізналася вона, що після цього в неї залишається одне бажання: перев’язати коханого з голови до ніг мотузками.

Цілком її розумію, але нехай ще скаже спасибі, що її не спіткала доля тапчана для ніг. Є такі охочі повикладати власні ноги на чужі, не переймаючись тим, що їх накачані стегна — аж ніяк не горобині лапки і важать цілком конкретну кількість кілограмів.

Втім, Олена може відплатити тією ж монетою. Відомо, що жіноче прагнення поговорити можна зрівняти хіба що з чоловічим бажанням заткнути таким балакучим рота. Отож, якщо в неї не було можливості виговоритися вдень, вона, заснувши, зі спокійною совістю починає мило теревенити уночі.

Кажуть, у такий спосіб можна навіть вивідати якусь таємницю. Уві сні людина не контролює власні слова й думки, тож розповість набагато більше, ніж під час найзадушевнішої розмови. Та краще таких допитів не влаштовувати, задля власної ж душевної рівноваги.

Проблема в тому, що одного чудового дня, точніше, ночі, це безперервне катування вух може добряче набриднути і тоді... А тоді просто заткніть вуха ватою.

Ще гірше спати поруч із сновидою, якщо, звісно, бігати за ним уночі дахами і регулярно встановлювати навколо будинку загони пожежників і міліції — не мрія щасливого дитинства. Спочатку можна злякатися, потім це стане цікаво, але ж уночі треба зрештою спати, а не валандатися карнизами.

Або боротьба за ковдру. Ну, це зовсім не нове. Я сама регулярно вислуховую, скільки разів моєму ненаглядному доводиться прокидатися і силоміць відбирати свою половину.

Одним словом, спільне ліжко ще не означає єдність духу й плоті. Окрім ковдр і кватирок на шлюбному ложі на подружнє щастя чатує ще сила-силенна напастей. Наприклад, він любить спати обійнявшись, притиснувши її, крихітну і дорогоцінну, до свого вихованого гирею та штангою плеча. А їй, бачте, хочеться дихати.

Або благовірному забаглося похропіти. О, це зло, що геть чисто вбиває всю романтику любовних стосунків! Виснажена бурхливим сексом і ще ширяючи в романтичних мріях, вона ласкаво і ніжно гладить його волосаті груди, вважаючи, що коханий лежить і ловить кайф. І раптом серед цієї святої тиші зоряної ночі лунає його хропіння, що нагадує наближення товарного поїзда. Дедалі гучніше й гучніше... Повискуючи, порохкуючи і прицмокуючи, ще п’ять хвилин тому найсексуальніший чоловік світу мчить на експресі «Червоне око» до найближчої станції «Важкі дні». Який вже тут їй, бідолашній, сон. Вона не може заснути, бродить балконом туди-сюди, рахує мурах, які нипають повз неї, і кожні десять хвилин будить чоловіка, що мирно хропить, питанням, чи не прокинувся він. Їй не допомагає лаврове листя під подушкою й імпортний Super-sleep. Розрада одна: у цьому винний не лише хропун-чикатило, на безсоння страждають близько половини жінок, як на і хропіння, до речі, більшість чоловіків.

Та навіть і на це можна заплющити очі й заткнути вуха, якщо він і вона сопітимуть в унісон і одночасно продиратимуть очі. Наші далекі предки, живучи з полювання та землеробства, давно помітили: деякі людські особини в мороку ночі почуваються, мов риби у воді, — їх не лякають яскраве горіння очей хижаків, і люті духи, що населяють темряву. Вони безстрашно кидали виклик ночі, щоб уранці повернутися з мисливськими трофеями чи назавжди згинути у мороці. І коли родичі-хлібороби виходили завидна опрацьовувати поля, нічні герої мирно сопіли. І ні в кого не піднімалася рука потривожити їхній заслужений сон. Пізніше друзів темряви стали називати «совами» — за аналогією з грізним нічним мисливцем світу пернатих. А нащадків давніх хліборобів прозвали «жайворонками» — на честь дзвінкоголосого вранішнього співака.

Як тяжко уживатися «сові» з «жайворонком» в одному гнізді, себто під однією ковдрою, слухала я від Світлани. Доки її чоловік-«сова» глибоко, самозабутньо і по-дитячому безтурботно спить до полудня, вона, «жайворонок», устигає переробити масу справ, перечитати гори книг і переглянути купу фільмів. З фантазіями про синхронне пробудження Світлана розпрощалася вже давно. Замість цього бідолашна регулярно зазнає терору, коли їй сниться вже третій сон, а йому раптом о першій ночі захотілося сексу. Не дивно, що «жайворонки» вважають «сов» страшенними лежнями, а «сови» «жайворонків» — божевільними занудами.

Одне слово, рятуйся хто може. Та все не так погано. Проти цих нічних розчарувань є один надійний спосіб — окрема спальня. Чи хоча б велика гарна ширма між розставленими якнайдалі ліжками, наскільки дозволяє площа в межах однієї кімнати. Уявляєте, як романтично буде ходити один до одного в гості? Тоді мрії залишаться мріями, любовний човен не розіб’ється об побут, богиня не привидиться пом’ятою тіткою, а бог — мучителем, який хропить у смугастій піжамі.