НЕ ПОМИЛІТЬСЯ ЧАСОМ

Годинник для чоловіка є такою самою візитною карткою, як вечірня сукня чи набір біжутерії для жінки. Упродовж багатьох років у нас не надавали значення тому, що в людини на зап’ястку. Про доречність тих або інших моделей у різноманітних ситуаціях узагалі не йшлося. Один і той самий годинник відправлявся з хазяїном на футбол, на роботу й до театру. Сьогодні ми дедалі частіше звертаємо увагу на такі красномовні дрібниці. На них дивиться діловий партнер під час потиску руки, їх оцінює дама, зважуючи ваші шанси, зрештою на них дивитеся ви самі, коли плануєте кудись устигнути.

У цьому маленькому механізмі, що цокає, відбивається все: смак, етикет, статок, соціальний стан. Міцно зайнявши місце в джентльменському наборі, він вправі претендувати на місце лідера в ньому, тим більше що в чоловіків не так уже багато аксесуарів для порівняння. Запонки, персні, каблучки, браслети — це на любителя, а ось без годинника мало хто може обійтися.

Відповідно до статистики, 35,1% людей, вибираючи годинник, орієнтуються, насамперед, на його функціональні можливості, 33,8% — на зовнішню естетику, 18,7% — на престижність торгової марки й лише 12,2% насамперед дивляться на ціну. Звісно, ці критерії доповнюють одне одного. Дорогий годинник, як правило, завжди гарний, а відомі торгові марки завоювали свій авторитет передусім завдяки якості. Проте, як будь-яке популярне й дороге, годинникове виробництво приваблює шахраїв, тому зустріти підробку елітного швейцарського годинника так само реально, як придбати бракований плеєр у корейців.

Що вибрати?

Усі розуміють, що, купуючи годинник тієї або іншої відомої марки, ми платимо не стільки за його якість, скільки за цю саму марку, за ім’я, вкарбоване в нашу свідомість усюдисущою рекламою. Потім можна буде похизуватися ним у товаристві. Звісно, якщо гроші для вас не проблема (у гаражі вже стоїть два шестисотих «мерсів»), і все, що можна було купити на цьому світі, ви вже купили, можна сміливо колекціонувати годинники швейцарських виробників (правда, деякі з них коштують дорожче, ніж два «шестисотих»).

Купувати дешеву річ — також якось не з руки: і служитимуть недовго, і навряд чи ефектно виглядатимуть на руці. Зупинимося на годинниках середнього класу, які не потрібно кожного разу ховати в сейф, коли йдете на перекур, і які ви не викинете через місяць, бо облізла позолота. Цей годинник має підходити до будь-якого з ваших костюмів — його можна одягти на роботу й на бізнес-ланч у ресторан. І, нарешті, це повинен бути годинник, на чию точність можна покластися і який не треба оберігати від першої краплі дощу. Годинник, що відповідає усім нашим запитам, коштує від 50 до 300 доларів. Їхні виробники — Європа чи Японія.

Незаперечними японськими лідерами в цій галузі є Seiko та Citizen: непоганий дизайн, добра якість і цілком підходящі ціни. Єдиний недолік у тому, що Японія — країна масового виробництва, і таких годинників кругом — хоч греблю гати. Тому, якщо потрібно справити враження, вони, звісно, вам не підійдуть.

З європейських марок найбільш відомі німецькі, англійські, французькі та, звісно, швейцарські, про які варто поговорити окремо. Марки цінового діапазону, що нас цікавить, — Tissot, Candino та Swatch. Проте останні можна відкинути відразу: довго вони не прослужать, бо виготовлені з пластмаси, і одягти їх можна хіба що до джинсів або до спортивного костюма. Candino й Tissot солідніші, але трохи кульгає дизайн, та й функціональні якості останнім часом щось не вельми... А от вийти за рамки визначеної нами цінової ніші вони можуть легко.

До речі, купувати механіку нині немає сенсу. Не дуже велика точність і надійність механізму змусить звертатися до сервісного центру частіше, ніж це можна було б собі дозволити, маючи кварцовий годинник. У Європі це вже зрозуміли. Кварцовим годинникам віддають перевагу завдяки їхній точності — +1 секунда за добу. У механізмі кварцового годинника, як правило, є хоча б один камінь. Якщо каменів немає, то на корпусі має бути дуже дрібний напис — 0 jewels.

Німці в годинниковій справі добилися успіху з настінними екземплярами, а ось наручних годинників чомусь не виробляють.

Стосовно Франції, то імена Gucci чи Cristian Dior звучать, звісно, приємно — дизайн, ім’я й виготовляють їх у Швейцарії. Проте в цьому випадку ви переплачуєте двічі: за відоме французьке ім’я та за Swiss made. А коштують ці імена стільки, що краще вже два «мерси» купити, а годинничок вибрати де-небудь в іншому місці.

У Англії виробників також не густо. У нас відомі лише фірми Storm і Wendox. Перша випускає годинники для тінейджерів, тому вдягати їх на офіційний прийом, званий вечір або на концерт буде просто непристойно. А ось Wendox — саме те, що треба. Ця фірма виробляє вельми цікаві годинники за розумні гроші, а англійська якість вдало поєднується з сучасним і класичним дизайном.

З суто практичних міркувань звертайте увагу на годинники з титановими корпусами. Такий корпус екологічно нешкідливий, легкий, не іржавіє й подряпати його важко. Нержавіюча сталь також довговічна, покрита золотом — годинник виглядатиме як новенький і через тридцять років. До речі, нині входять у моду корпуси зі світлих металів — срібла чи платини.

Як уникнути підробки?

Перший підроблений годинник, що копіював однойменну марку, був випущений ще за життя засновника фірми Breguet Авраама Луї Бреге. Великий майстер годинникових справ знайшов засіб захистити свою продукцію і, відповідно, репутацію. Це був секретний підпис, захований у найрізноманітніших місцях годинника: ледь помітні букви на циферблаті (як на зовнішньому боці, так і на внутрішньому), підписи й номери на корпусі та механізмі.

Сьогодні ця проблема набула масового характеру. Щорічно продаються десятки мільйонів підроблених годинників. Це вже ціла індустрія з вельми розумно продуманою міжнародною мережею. Назви на годинниках-підробках просто вражають своєю нахабністю. Особливим «привілеєм» користуються швейцарські годинники (дуже оригінальний спосіб віддати данину їхній якості та правдиво заробленій репутації). Подорожуючий комерсант, котрий продає швейцарські годинники на вулицях Нью-Йорка, чи вуличні торговці на італійських пляжах — знаходяться довірливі, для яких вони працюють. У Бангкоку навіть є спеціалізовані крамниці, де продається підроблена продукція.

Виходячи зі спеціалізації й поширення фальшивок, можна виділити кілька регіонів. Приміром, в Азії та Європі виробництво і збут підробок налагоджено так, що партії розповсюджуються по світу, маркуються фальшивими фірмовими знаками й продаються за своєю регіональною мережею. Спритники з Північної й Латинської Америки, Африки та Близького Сходу наносять фальшиві фірмові знаки на імпортну продукцію і збувають її на всій своїй території. Ці «пірати годинникової індустрії» точно копіюють престижні моделі, виготовляють фальшиві сертифікати якості й написи на кшталт «хронометра».

До речі, насправді хронометр вважається найточнішим і найпунктуальнішим механізмом, будь-коли винайденим людиною. Його точність коливається в межах +5 сек/добу, і через таку унікальність їх випускають невеликими партіями чи взагалі в одиничних екземплярах. Не потрібно також плутати хронометри з хронографами. Хронографи — це годинники з секундоміром, що, показуючи поточний час, вимірюють ще і його проміжки. Вони дорогі й складніші, ніж хронометри (не повинні відставати більш як на 10 секунд і поспішати більш як на 20 секунд за добу). Такі годинники випускають лише кілька фірм у Швейцарії, Франції, Японії, Німеччині й один московський годинниковий завод.

На українському ринку можна зустріти практично всі види підробок. Серед них виділяються три, які найчастіше зустрічаються на вітчизняних прилавках.

Перші — це відверта підробка, коли за яких-небудь 30—40 гривень пропонуються годинники з написом Cartier, Rolex або Rado. Не потрібно мати мудру голову, аби здогадатися, що ні за якістю, ні за зовнішнім дизайном вони не мають нічого спільного зі справжніми марками. Друга категорія — «ліцензійні» годинники, нібито виготовлені за ліцензією: Patek Philippe, Vacheron Constantin, Rolex, Piaget і т.д. Зовні виглядають досить пристойно, точно повторюють істинний дизайн, але випущені вони в країнах, дуже далеких від Швейцарії. Ціна на цей годинник чималенька, але далека від їхньої справжньої вартості. І, нарешті, третій вид підробок — «іменний», найскладніша категорія. Недосвідчене обивательське око нізащо не відрізнить їх від оригіналу. Годинники можуть бути виготовлені з золота, прикрашені коштовним камінням, можливо, з використанням емалі, з усіма фірмовими написами — підкопатися нема до чого. Навіть механізм у них може бути справді швейцарським. Щоб визначити фальшивку, потрібен хороший фахівець. Як правило, такі годинники продають за півціни оригіналу, мотивуючи тим, що вони крадені чи вже не нові. Можуть продемонструвати навіть каталог марок із цінами.

Співробітники журналу «Годинники. Стиль і час» проаналізували статистику за годинниками, взятими в ремонт швейцарським сервісним центром у Харкові. За шість років центр обслужив практично всі відомі марки класу «люкс». Patek Philippe і Breguet були справжні. З Cartier і Rolex ситуація змінювалася залежно від золота: чим його більше, тим імовірніша підробка. Співвідношення справжніх і підроблених годинників — 1:10. Єдиними «незаплямованими» моделями Rolex була колекція Cellini.

Швейцарці, занепокоєні проблемою підробки власної продукції, заснували при Федерації годинникової промисловості цілий відділ боротьби з фальшивками, куди входять юристи, досвідчені годинникарі, кореспонденти й представники в «заражених» регіонах. Головний наголос робиться на законодавство, оскільки, як з’ясувалося, у багатьох країнах воно не досить пристосоване для боротьби з підробками.

А нам, покупцям, потрібно навчитися шанувати свої гроші. Для цього цокаючий аксесуар найкраще купувати в фірмовому годинниковому салоні, а не в запільній сумці добряка-дистриб’ютора. Зажадайте сертифікат справжності й технічну документацію: паспорт з описом усіх функцій, інструкцію з експлуатації, гарантійний талон. І ставте якнайбільше запитань, на які вам мають відповідати чітко й кваліфіковано.

* * *

Кілька хитрощів на замітку:

— не змінюйте дату на годиннику між 21.00 і 24.00. У цей час механізм починає переведення на наступну добу, і ваше втручання може спровокувати подальші збої;

— кожні два роки робіть «медогляд» своєму годиннику. Їм також потрібна профілактика: змащування, чищення тощо;

— батарейку в кварцовому годиннику краще змінювати в гарантійній майстерні. Але якщо ви робите це самі, не викидайте ізоляційну прокладку, розташовану під батарейкою.