ІСПИТИ — НЕ ВІЙНА — З НИХ ПОВЕРТАЮТЬСЯ

Навесні, коли в природі розпочинається цвітіння, для наших дітей настає період напруженої праці — складання перевідних і вступних іспитів. Це завжди поєднане зі стресом, підвищеними нервовими навантаженнями і часто призводить до погіршення стану здоров’я. Напругу під час підготовки і складання іспиту можна порівняти з роботою на межі фізичних можливостей. Як захисна реакція стрес стимулює, допомагає сконцентруватися здоровій дитині, хвору, особливо ж ту, котра страждає на нервові та психічні розлади, посилає у стан ступору. Абсолютно здорових дітей зараз не більше 30%, а серед випускників — менше 10%. У цей період підвищується артеріальний тиск, загострюються хронічні захворювання. На ЕКГ, записаній у молодих людей під час іспиту, часто реєструвалися зміни за типом передінфарктного стану.

Кожна дитина живе у своєму індивідуальному світі, у кожної свій темперамент, ставлення до життя й школи, що залежить від стосунків у сім’ї, взаємин учителів та дітей. Напружений ритм життя батьків, які намагаються матеріально забезпечити майбутнє своїх дітей, часто не залишає часу для спілкування з ними, відвертих розмов, допомоги в підготовці уроків. У такій ситуації дитина, здавалося б, усім забезпечена, залишається сам на сам зі своїми проблемами. Діти, котрі виховуються в неповних сім’ях (а їх зараз досить багато), страждають від відсутності уваги й турботи одного з батьків, що також несприятливо позначається на їхньому психологічному стані.

Вчителеві, на жаль, часто легше залякати дитину поганою оцінкою, принизити у присутності однокласників або призначити додаткові (не безплатні) заняття, ставлячи в пряму залежність від відвідин цих занять поточну й екзаменаційну оцінку, ніж терпляче пояснити незрозумілий матеріал. Це призводить до заниження самооцінки у дитини зі слабко розвиненою психікою. Психологи стверджують, що тривожність у підлітків сьогодні вища, ніж була 30 років тому в їхніх однолітків.

У випускному класі син моєї подруги відмовився від додаткових занять із деяких предметів, цілком обгрунтовано вважаючи, що в нього достатньо знань для складання іспитів і без їх відвідин. Аби помститися, класний керівник створив ситуацію конфронтації решти учнів класу стосовно нього. Це ледь не призвело до нервового зриву у хлопчика. І тільки допомога батьків, які не залишили сина наодинці з цією проблемою, допомогла йому успішно скласти іспити і вступити у вуз.

Мій син із дитинства любив математику, із задоволенням учився в початковій школі. Перед сном, коли я хотіла почитати йому чергову книжку, він просив придумати для нього математичну задачу (чим ставив у безвихідь маму, яка з математикою не дружить). У старшій школі його оформили в математичний клас. І що ж — тепер він, м’яко кажучи, не любить математики, бо вчителька, володіючи матеріалом, не може спокійно пояснити його дітям, часто кричить і принижує учнів. І взагалі, спостерігаю пряму залежність між захопленням предметом та особистістю вчителя.

Часто під час випускних іспитів діти переживають не через погані знання, а через відсутність інформації про те, як відбуватиметься іспит, хто буде на ньому присутній, про методи психологічної підготовки. Що ж робити батькам, учням і вчителям, щоб мінімізувати негативний вплив стресу, пов’язаного з іспитом? Насамперед налаштувати себе на те, що іспити — це неминучий період у житті. Корисно правильно розподілити час для занять, відпочинку, прогулянок на свіжому повітрі. Дитині до 16 років сидіти над підручником потрібно з 10-хвилинними перервами через кожні 40 хвилин; за 16 років — півтори години роботи — і 15-хвилинна перерва. Після 4—5 годин занять у такому режимі корисна перерва на півтори-дві години. Не забувайте, що чергування фізичної й розумової діяльності сприятливо позначається на останній. Закінчити заняття корисно за дві години до сну. Вважається, що матеріал, вивчений у ніч перед іспитом, запам’ятовується найкраще, однак відтворити його ви зможете тільки через 10—12 годин, тому вночі вчитися краще за добу-дві перед іспитом. Починати повторення треба з тих запитань, які здаються нецікавими чи були найважчими. Під час вивчення матеріалу корисно записувати або виділяти важливі фрагменти й вузлові поняття. Напередодні іспиту ще раз перегляньте свої записи, окремо повторіть матеріал, у знанні якого ви не впевнені. Перед іспитом потрібно добре виспатись і не відновляти зранку зубріння. Дослідження психологів засвідчили, що в такому разі в пам’яті залишається тільки матеріал, прочитаний уранці, решта благополучно забувається.

Питання харчування та психологічної підтримки лягають на плечі батьків. Повторю всім відомі поради: під час іспитів у раціон підлітка корисно включати продукти, багаті на магній, калій, селен, фосфор, вітаміни А, В, Е, що мають антистресову активність. Вони містяться в молоці, бананах, горіхах, родзинках, салаті, морепродуктах, селену багато у м’ясі. Можна дозволити більше шоколаду, бо, окрім того, що містить глюкозу, необхідну для живлення мозку, він сприяє загальному підвищенню настрою і знижує негативний вплив стресу на організм. Корисно пити більше води або соків. Міцний чай чи кава як стимулятори нервової системи не рекомендуються.

Що ж стосується психологічного стану, вважає Ірина Вигонська — психолог Центру дитячої і сімейної психології журналу «Мир семьи», то давати загальні рекомендації досить складно, адже кожна дитина — індивідуальність. Насамперед важливе позитивне налаштування в сім’ї на вдалий результат іспитів. Тривога матері передається школяру — він починає сумніватися у власних силах, нервувати. Навіть якщо мати зовні врівноважена, дитина відчуває її внутрішнє переживання. Тому слід спокійно й відверто обговорювати з дітьми питання підготовки до іспитів, з’ясувати, які можуть виникнути проблеми, причину страхів (якщо вони є) і невпевненості в собі. Спільно вирішити, що можна зробити за час, який залишився, для розв’язання проблем, — організувати додаткові заняття, якщо дитина погано знає матеріал, можливо — допомогу психолога для дитини, невпевненої у власних силах, із заниженою самооцінкою. Потрібно постаратися створити атмосферу повної взаємної довіри, а також пояснити, що навіть у разі поганого результату трагедії не станеться і батьки завжди підтримають.

Американські психологи провели експеримент. Протягом тижня перед іспитом мама подумки або вголос багаторазово повторювала фрази: «все буде гаразд», «моя дитина відмінно складе іспити» тощо. У результаті — діти цієї групи мали стовідсотково позитивний результат складання іспитів, на відміну від контрольної групи. Мами — робіть висновки.

Однак головне, на мій погляд, це співпраця всіх учасників процесу — учителів, батьків та дітей. Тільки в такому разі складний період мине без ускладнень. І дитина зможе рушити в подальше життя з упевненістю у власних силах, надійно стоячи на ногах.