В Україні – критично низький рівень насиченості економіки науковими кадрами

Про це у своїй статті для ZN.UA пише керівник напряму реформ «Розвиток науково-технічної та інноваційної сфер», голова Державного агентства України з питань науки, інновацій та інформації Володимир Семиноженко.

За його словами, у Польщі ці показники становлять 8 і 6,8 відповідно, в Литві - 12 і 8,7, в Угорщині - 12,6 і 8,4. Сьогодні менше 4% випускників вузів - фахівці у галузі природничих наук, тоді як у США і Фінляндії таких - 9%, Швейцарії і Німеччині - 10, Республіці Корея - 11, Франції - 13, Великобританії - 15%.

«Річ у тому, що поодинокі наукові успіхи нічого не змінюють і ні на що не впливають. Економічний ефект настає тоді, коли проривні відкриття генерують не одиниці і навіть на десятки вчених, а сотні й тисячі», - пише В.Семиноженко.

Водночас він наголошує, що Україна входить до обмеженого числа країн, здатних продукувати значущі наукові результати світового рівня.

«Тобто за багатьма науковими напрямами Україна сьогодні справді входить до вищої ліги світової науки. Тим більш парадоксально, що в цьому елітарному клубі Україна залишилася єдиною країною, яка протягом багатьох років не мала стратегічно виваженої державної науково-технічної політики (бували періоди, коли ця політика взагалі не проводилася), в якій досі не сформовано цілісної інноваційної системи і де наука практично не задіяна в забезпеченні економічного зростання», - здивований автор.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Володимира Семиноженка «За три кроки до мети».