Українські освіта і наука - у стані занепаду на задвірках наукового світу

Про це у своїй статті для ZN.UA пише Вячеслав Хаврусь, науковий працівник Ляйбніцівського інституту досліджень твердого стану та матеріалів (IFW-Dresden, Дрезден, Німеччина).

Автор, зокрема, аналізує звіт SIR World Report 2010. Таблиця 1 містить підсумки наукової діяльності на основі SCImago Country Rank за критерієм кількості публікацій у відомих наукових журналах у період 2004-2008 років.

Якщо брати абсолютні результати, то для України вони загалом непогані, відзначає В.Хаврусь. Втім, за його словами, картина істотно змінюється, якщо запровадити відносний критерій і проаналізувати кількість наукових публікацій за аналізований період з розрахунку на один мільйон населення країни, що наведено в останньому стовпчику таблиці. Цей критерій свідчить не лише про рівень науки та освіти певної країни, а й опосередковано про їхній вплив на рівень розвитку суспільства.

«Як бачимо, Україна відстає від більшості своїх сусідів, посівши сьоме місце серед країн - колишніх республік СРСР і має на порядок слабшу віддачу порівняно з провідними країнами світу. Можна порадіти за країни Прибалтики, які завдяки вміло проведеним економічним реформам зуміли зберегти і примножити свій науковий потенціал, опинившись у числі європейських країн», - відзначає автор.

За його словами, невтішний висновок про нинішній стан з науковими публікаціями посилюється, якщо проаналізувати відносну динаміку їх зміни за роками, взявши, наприклад, за точку відліку 1996 рік - перший рік, доступний у базі. Наукова віддача України і Росії демонструє ознаки стійкої стагнації - на відміну від динамічного розвитку, притаманного Німеччині, Угорщині, Польщі і особливо Єгипту.

Результати детального аналізу для України, зробленого на основі звіту SIR World Report 2010, наведено в таблиці 2. Серед величезної кількості дослідних та освітніх закладів України лише вісім її організацій пройшли сито відбору і мають бодай якусь помітну наукову віддачу. Слід зауважити, що Харківський університет ім. В.Каразіна після перейменування в «національний» існує в базі як два окремі заклади, тому для виправлення цієї неточності відповідні дані об’єднано в одному рядку.

Хаврусь підкреслює, що найбільший внесок у «наукову віддачу» України робить Національна академія наук України, а от інші галузеві академії, наявні в Україні, практично відсутні в науковому просторі.

Серед інших організацій, причетних до створення іміджу України в науковому світі, представлено лише сім університетів, решта не мають практичної наукової цінності.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті В.Хавруся «Україна на мапі наукового світу».