Інститут українознавства реорганізують, щоб заволодіти його землею та приміщенням

«В січні 2011 року ми дізналися, що Кабмін видав розпорядження про реорганізацію ННДІУ в Науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії.Вийшов наказ МОНМС, підписаний першим заступником міністра Є.Сулімою (чому не міністром?!), згідно з яким розпочинала діяльність комісія з реорганізації. Особливо було виділено три пункти: 1) позбавлення ННДІУ статусу юридичної особи; 2) відсторонення законно обраного директора від виконання ним обов’язків; 3) звільнення з посад усіх працівників ННДІУ... Єдиним повновладним керівником (і працівником?) ставав А.Чайковський. Ні положення, ні плану реорганізації колективу ННДІУ запропоновано не було», - повідомив П.Кононенко.

Головою комісії з реорганізації назначили працівника Академії внутрішніх справ - завідуючого кафедрою історії права А.Чайковського.

«Виявилося, що в комісії з «реорганізації Інституту українознавства» немає жодного ні наукового представника інституту, ні українознавця, а пан Чайковський навіть формально не належить до МОН України. Більше того, він не має і початкової українознавчої кваліфікації. «Реформаторів» цікавив сам інститут, його приміщення і земля, але ж ними не заволодіти без опанування керівництва інститутом», - ідеться у зверненні.

«Посилаючись на наказ, підписаний Є.Сулімою (до речі, ліквідаторський наказ), п. Чайковський узяв на себе воістину диктаторські повноваження: і адміністративно-господарські, і організаційні, і фінансові: він один, привласнивши печатку ННДІУ, санкціонував (чи заперечував) усі інститутські документи - і внутрішнього, і міжнародного характеру. Але вершиною цього свавілля стала ліквідація статусу ННДІУ та розробка Положення про ННДІУ та всесвітньої історії, що орієнтувало на жорстку централізацію та ручне управління з боку МОН абсолютно всіма ланками життєдіяльності наукової установи. Подібні «перебудовні» процеси відбуваються в університетах Донбасу, Одеси, Умані, Києва, Львова, Полтави та ін. міст», - заявив П.Кононенко.

Детальніше читайте про це у відкритому зведенні П.Кононенка у свіжому числі «Дзеркала тижня. Україна».