Міністерство охорони здоров'я у п'ятницю, 22 травня, оголосило конкурс на заміщення посади голови Національної служби здоров'я. Претенденти мають подати документи не пізніше понеділка, 26 травня. Тобто, з урахуванням вихідних, у них залишився всього один робочий день.
Крім того, вимоги до кандидатів виписані так, що співробітники НСЗУ не зможуть взяти участь у конкурсі. На цей факт звернула увагу журналістка Ірина Андрейців.
"Як хитровивернуто придумати конкурс на голову НСЗУ - органу, який розпоряджається понад 100 млрд гривень на медицину? Слідкуйте за руками міністра охорони здоров'я Максима Степанова", - написала вона на своїй сторінці к Facebook.
До конкурсу допускаються: особи з досвідом роботи на держслужбі категорії "А" і "Б" на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування. Або з досвідом роботи на керівних посадах у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
До кандидатів висуваються вимоги не менше трьох років досвіду роботи у сфері державних медичних фінгарантій. Однак профільний орган – НСЗУ – був запущений трохи більше двох років тому –навесні 2018 року. Та й закону про державних фингарантиях у сфері медичного обслуговування ще немає трьох років.
"Тому фахівці НСЗУ не можуть мати досвіду три роки. Залишаються тільки верхні пункти - тобто чиновники з досвідом. Ні тобі шансу на людину "ззовні", ні тобі шансу на те, що можуть подаватися фахівці з НСЗУ, наприклад. Виправте, якщо помиляюся, але поки ця картинка дає відчуття, що конкурс - фікція й окозамилювання", - обурилася журналістка.
Як повідомлялося, очільник МОЗ Максим Степанов відхилив кандидатури всіх переможців конкурсу на посаду голови НСЗУ, що відбувся в січні. Тобто, до призначення Степанова міністром.
На засіданні Кабміну 20 травня він повідомив про намір самостійно відібрати нового керівника НСЗУ, якого уряд зможе призначити, не проводячи конкурсу.
Колектив НСЗУ звернувся до президента, спікера і прем'єра з проханням забезпечити проведення прозорого конкурсу і не допустити позаконкурсного призначення керівника відомства.
Президент Володимир Зеленський у відеозверненні 4 травня розкритикував другий етап медичної реформи і анонсував її перегляд. Наступного дня міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив, що перехід на нову систему фінансування лікарень та інших медичних закладів переноситься на 2021 рік, що означає фактичну відмову від реалізації другого етапу медреформи.
Національній службі здоров'я підтримали задеклароване Степанов бажання підвищити рівень фінансування медицини. Але також констатували, що збереження дореформеної системи розподілу коштів поверне лікарів-спеціалістів і їх пацієнтів в "дореформені" час неформального винагороди медиків від "вдячних пацієнтів".
В основу реформи покладено принцип "гроші ходять за пацієнтом". Пацієнт зможе вільно вибирати лікаря і медичного закладу, отримувати необхідні послуги, за які і буде платити Нацслужба здоров'я. Відповідно, медустанови, в які звертаються більше пацієнтів, будуть отримувати більше фінансування і навпаки.
В 2018-2019 роках в Україні був реалізований перший етап медреформи: громадяни отримали право особисто вибирати сімейного лікаря, уклавши з ним контракт. А зарплати насіннєвих лікарів (терапевтів і педіатрів) істотно виросли і стали залежати від кількості договорів з пацієнтами.
Проте в лютому президент Володимир Зеленський повідомив про створення робочої групи з реформування системи охорони здоров'я на чолі з головою парламентського комітету Михайлом Радуцким. До складу групи увійшли представники медичних закладів та профільних вузів. Багато хто з них, зокрема, директор Інституту серця Борис Тодуров, жорстко критикували медреформу.
Детальніше про другий етап медреформи, готовності до нього України, а також про підсумки роботи робочої групи читайте в інтерв'ю Алли Котляр з головою НСЗУ Оксаною Мовчан "У старту другого етапу реформи умови були більш жорсткими" і в матеріалі "Скасувати медреформи. Назад у совок?" у ZN.UA.