Степанов забракував переможців конкурсу на голову Нацслужби здоров'я: хоче призначити свою людину

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов відхилив кандидатури всіх переможців конкурсу на заміщення посади голови Національної служби здоров'я. Очыльник МОЗ збирається самостійно обрати керівника відомства, що відповідає за фінансування медичних установ, передає "Громадське".

"Я провів співбесіди відповідно до законодавства з трьома людьми, які перемогли на цьому конкурсі, подав сьогодні протокольне рішення про відсутність переможця конкурсу. Також прийнято сьогодні розпорядження про необхідність призначення на вакантну посаду голови НСЗУ шляхом укладення контракту про проходження державної служби", - повідомив Степанов на засіданні Кабінету міністрів у середу, 20 травня.

Конкурс, про який він говорив, провели в січні. Тобто, до призначення Степанова на посаду міністра охорони здоров'я.

За словами голови МОЗ, він, швидше за все, він назве ім'я претендента на посаду глави НСЗУ вже на наступному засіданні уряду.

Видання зазначає, що Степанов фактично відмовився призначати на відповідальну посаду переможців конкурсу, на перебіг якого він не міг впливати. А тепер він в обхід конкурсної процедури самостійно відбере кандидата, якого Кабмін, швидше за все, і призначить.

Призначати керівників органів виконавчої влади поза конкурсом Кабмін почав під приводом карантину, оголошеного через пандемію COVID-19. Верховна Рада надала уряду таке право законом про зміну держбюджету на 2020 рік. У ньому прописано спрощений порядок призначення держслужбовців під час карантину: без проведення конкурсів шляхом укладення контрактів.

Згідно із законом, ці контракти актуальні "на період дії карантину та до дня визначення суб'єктом призначення або керівником державної служби в державному органі переможця конкурсу". Проте терміни проведення конкурсу в законі не визначен, а значить, він може тривати нвідомо скільки.

Президент Володимир Зеленський у відеозверненні 4 травня розкритикував другий етап медичної реформи і анонсував її перегляд. Наступного дня міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив, що перехід на нову систему фінансування лікарень та інших медичних закладів переноситься на 2021 рік, що означає фактичну відмову від реалізації другого етапу медреформи.

У Національній службі охорони здоров'я підтримали задеклароване Степановим бажання підвищити рівень фінансування медицини. Але також констатували, що збереження дореформеної системи розподілу коштів поверне лікарів-спеціалістів і їх пацієнтів у "дореформені" час неформального винагороди медиків від "вдячних пацієнтів".

Другий етап медреформи стартував 1 квітня.

Згідно із законом про державні фінансові гарантії медичного обслуговування, всі види медичних послуг в лікарнях має оплачувати Національна служба здоров'я.

В основу реформи покладено принцип "гроші ходять за пацієнтом". Пацієнт зможе вільно вибирати лікаря і медичного закладу, отримувати необхідні послуги, за які й платититиме Нацслужба здоров'я. Відповідно, медустанови, до яких звертаються більше пацієнтів, мають отримувати більше фінансування і навпаки.

У 2018-2019 роках в Україні був реалізований перший етап медреформи: громадяни отримали право особисто обирати сімейного лікаря, уклавши з ним контракт. А зарплати терапевтів і педіатрів суттєво виросли і стали залежати від кількості договорів з пацієнтами.

Проте в лютому президент Володимир Зеленський повідомив про створення робочої групи з реформування системи охорони здоров'я на чолі з головою парламентського комітету Михайлом Радуцьким. До складу групи увійшли представники медичних закладів та профільних вишів. Багато хто з них, зокрема, директор Інституту серця Борис Тодуров, жорстко критикували медреформу.

Детальніше про другий етап медреформи, готовності до нього України, а також про підсумки роботи робочої групи читайте в інтерв'ю Алли Котляр з головою НСЗУ Оксаною Мовчан "У старту другого етапу реформи умови були більш жорсткими" й у матеріалі "Скасуванння медреформи. Назад у совок?" у ZN.UA.