Нацслужба здоров'я наполягає на прозорому конкурсі на голову відомства – заява

Національна служба здоров'я наполягає на проведенні прозорого конкурсу на заміщення посади голови відомства і закликає не допустити позаконкурсного призначення керівника. Свою позицію колектив Нацслужби виклав у зверненні, адресованому президенту України Володимиру Зеленському, голові Верховної Ради Дмитру Разумкову і прем'єр-міністру Денису Шмигалю.

Фотокопію документа НСЗУ оприлюднила на своїй сторінці у Facebook у п'ятницю, 22 травня.

Укладачі звернення наголосили, що від НСЗУ і його керівника залежить реалізація "однієї з найбільш масштабних структурних реформ", на успішне продовження якої "розраховують мільйони пацієнтів і десятки тисяч лікарів".

"Ми вважаємо, що для збереження незалежності і ефективності нового органу..., дуже важливо, щоб на посаду голови НСЗУ було проведено новий - відкритий, чесний і прозорий конкурс, який допоможе вибрати гідного кандидата", - йдеться в заяві.

Як повідомлялося, осільник МОЗ Максим Степанов відхилив кандидатури всіх переможців конкурсу на посаду голови НСЗУ, що відбувся в січні. Тобто, до призначення Степанова міністром.

На засіданні Кабміну 20 травня він повідомив про намір самостійно відібрати нового керівника НСЗУ, якого уряд зможе призначити, не проводячи конкурсу.

Призначати керівників органів виконавчої влади поза конкурсом Кабмін почав під приводом карантину, оголошеного через пандемію COVID-19. Верховна Рада надала уряду таке право законом про зміну держбюджету на 2020 рік. У ньому прописано спрощений порядок призначення держслужбовців під час карантину: без проведення конкурсів шляхом укладення контрактів.

Згідно із законом, ці контракти актуальні "на період дії карантину та до дня визначення суб'єктом призначення або керівником державної служби в державному органі переможця конкурсу". Проте терміни проведення конкурсу в законі не визначен, а значить, він може тривати нвідомо скільки.

Президент Володимир Зеленський у відеозверненні 4 травня розкритикував другий етап медичної реформи і анонсував її перегляд. Наступного дня міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив, що перехід на нову систему фінансування лікарень та інших медичних закладів переноситься на 2021 рік, що означає фактичну відмову від реалізації другого етапу медреформи.

Національній службі здоров'я підтримали задеклароване Степанов бажання підвищити рівень фінансування медицини. Але також констатували, що збереження дореформеної системи розподілу коштів поверне лікарів-спеціалістів і їх пацієнтів в "дореформені" час неформального винагороди медиків від "вдячних пацієнтів".

Другий етап медреформи стартував 1 квітня. Згідно із законом про державні фінансові гарантії медичного обслуговування, всі види медичних послуг в лікарнях має оплачувати Національна служба здоров'я.

В основу реформи покладено принцип "гроші ходять за пацієнтом". Пацієнт зможе вільно вибирати лікаря і медичного закладу, отримувати необхідні послуги, за які і буде платити Нацслужба здоров'я. Відповідно, медустанови, в які звертаються більше пацієнтів, будуть отримувати більше фінансування і навпаки.

В 2018-2019 роках в Україні був реалізований перший етап медреформи: громадяни отримали право особисто вибирати сімейного лікаря, уклавши з ним контракт. А зарплати насіннєвих лікарів (терапевтів і педіатрів) істотно виросли і стали залежати від кількості договорів з пацієнтами.

Проте в лютому президент Володимир Зеленський повідомив про створення робочої групи з реформування системи охорони здоров'я на чолі з головою парламентського комітету Михайлом Радуцким. До складу групи увійшли представники медичних закладів та профільних вузів. Багато хто з них, зокрема, директор Інституту серця Борис Тодуров, жорстко критикували медреформу.

Детальніше про другий етап медреформи, готовності до нього України, а також про підсумки роботи робочої групи читайте в інтерв'ю Алли Котляр з головою НСЗУ Оксаною Мовчан "У старту другого етапу реформи умови були більш жорсткими" і в матеріалі "Скасувати медреформи. Назад у совок?" у ZN.UA.