Підтримати
Президент Франції Еммануель Макрон виступив на конференції з питань безпеки в столиці Словаччини Братиславі менше року тому з вибаченнями перед Східною Європою.
«Ми не завжди чули ваші голоси і думки, які ви доносили. Цей час минув», — пообіцяв він.
Проте суперечка про те, як поповнити критично низькі запаси артилерійських снарядів в Україні, і де ці запаси мають бути закуплені, перетворюється на більш глибокий розкол в Європі, ніж коли Схід звинувачував Захід у тому, що той не дослухався до його думки, пише Bloomberg.
У дипломатичних колах панують настрої, що якщо Росія зрештою виграє війну в Україні, Західній Європі не пробачать цього, і весь проект європейської інтеграції з часів падіння Берлінської стіни може опинитися під загрозою, оскільки цей розкол стане незгладимим шрамом.
«Уряди на Заході не розуміють, що багато хто на Сході більше ніколи не буде їм довіряти», — сказав один високопоставлений європейський посадовець на умовах анонімності.
Країни Європейського Союзу вже кілька місяців обговорюють, чи варто купувати зброю за межами об’єднання, що складається з 27 членів, оскільки воно не виконує зобов'язання надати Україні 1 мільйон артилерійських снарядів до наступного місяця.
Франція, наприклад, стверджує, що кошти мають бути спрямовані на розвиток європейської оборонної промисловості у довгостроковій перспективі. Макрон минулого тижня назвав це «рішучими зусиллями з переозброєння».
Водночас деякі східні країни, які роками б'ють на сполох щодо Росії, стурбовані тим, що більші і багатші західні держави недостатньо поповнюють свої військові запаси. Вони також заважають Україні отримати такі можливості, як вогневі засоби більшої дальності. Вони наполягають на тому, що Україні потрібна підтримка зараз, а не в 2027 році, коли галузь буде масштабована.
За словами міністра закордонних справ Литви Габріеліуса Ландсбергіса, чия країна межує з Росією і є яструбом НАТО, основною проблемою є відсутність стратегічної мети, натомість ЄС намагається допомогти Україні фрагментарно, вважає він.
«Ми не можемо вдаватися до напівзаходів, ми не можемо зволікати з цим. Це розуміння є у більшості країн Північної Європи і Балтії. Це розуміння є у більшості країн східного флангу, тих, хто сам перебуває під прямою загрозою. Якщо Україна впаде — ми повинні розуміти — ми будемо наступними», — сказав він журналістам напередодні міністерської зустрічі в Брюсселі цього тижня.
Через два роки після вторгнення Росії до свого сусіда, підтримка України виглядає фрагментарною, в той час як імпульс зміщується в бік сил Владіміра Путіна.
Розчарування серед східноєвропейських лідерів зростає через те, що Захід, схоже, не розуміє нагальності ситуації, вважає інший посадовець. Наприклад, Франція, за словами кількох джерел — разом з Грецією і Кіпром — виступила проти використання коштів ЄС для закупівель у союзника по НАТО Туреччини.
І це незважаючи на те, що провідний дипломат ЄС Жозеп Боррель у понеділок заявив журналістам, що боєприпаси можна придбати на міжнародному ринку. «Якщо хтось може поставити їх вам швидше, дешевше або зручніше — немає жодних обмежень», — сказав він.
Ще одним потенційним джерелом артилерійських боєприпасів, за словами джерел, є Південна Корея.
Президент Чехії Петр Павел на Мюнхенській конференції з безпеки минулих вихідних заявив, що його країна знайшла 500 тисяч снарядів калібру 155 мм і ще 300 тисяч снарядів калібру 122 мм, які можуть бути доставлені протягом декількох тижнів, якщо на це будуть виділені гроші. Він не назвав постачальників. Чеська Республіка зараз працює над тим, щоб об'єднати зусилля з іншими країнами для отримання цих боєприпасів.
За словами одного європейського посадовця, якщо нездатність збільшити поставки зброї призведе до перемоги Росії, його країна не купуватиме військову техніку у Франції. Замість цього вони купуватимуть у США — навіть якщо Дональд Трамп знову стане президентом — Великої Британії і скандинавських країн. Вони оберуть їх і те, що залишилося від України, як більш надійних союзників, сказав співрозмовник.
Роздратування проявляється і в НАТО. Марк Рютте, прем'єр-міністр Нідерландів, що йде у відставку, залишається фаворитом на посаду наступного глави Альянсу, однак перш ніж давати згоду, східноєвропейські країни хочуть мати гарантії. Висунення кандидатури президента Румунії Клауса Йоханніса розглядається як частина більш широких зусиль, спрямованих на те, щоб до регіону більше прислухалися в НАТО і в ЄС, говорять співрозмовники.
Наступного тижня у Франції має відбутися невелика зустріч лідерів для обговорення допомоги Україні. Серед присутніх будуть Йоханніс та Анджей Дуда, глави польської держави. Аргумент Макрона полягає в тому, що Європа повинна нарощувати власний внутрішній потенціал і повинна притримати деякі поставки для власної оборони.
Східні лідери кажуть, що вони теж хочуть розвивати європейську промисловість, але це має поєднуватися з тим, чого сьогодні відчайдушно потребує Україна, зважаючи на темпи переозброєння Росії.
«Вони перейшли на військові рейки, а ми все ще живемо в умовах мирного часу. Нам потрібно переходити в кризовий режим», — сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв'ю Bloomberg TV у четвер.
Київ попередив союзників, що стикається з критичною нестачею артилерії та інших матеріалів. 60 мільярдів доларів допомоги залишаються заблокованими в Конгресі США.
«Українці б'ються як леви, але ви не можете воювати голими руками. Ось чому нам потрібна ця американська допомога якомога швидше», — сказав Сікорський на заході у Нью-Йорку в п'ятницю.
Росія переважає українські війська в озброєнні, відтак Київ може бути змушений звузити свою оборону, якщо дефіцит озброєнь посилиться. Це, у свою чергу, поставить країну під загрозу російського наступу. За деякими оцінками, Москва досягла потужності артилерійських озброєнь, яка становить близько чотирьох мільйонів пострілів, і імпортувала сотні тисяч снарядів та інших видів озброєнь з Північної Кореї та Ірану.
За словами прем'єр-міністра Естонії Кайї Каллас, розбудова більшої оборонної промисловості і надання Україні зброї не є взаємовиключними. Хоча вона не знає, що кожна країна має у своїх запасах, але якщо Естонія все ще може знайти, що відправити Україні, то більші країни також повинні мати більше для передачі Києву.
«Я думаю, що ми повинні зробити все. З одного боку, те, що вже робиться в різних країнах-членах — це збільшення потенціалу оборонної промисловості. Інша дискусія також полягає в тому, щоб знайти в світі те, що є, і купити це, щоб відправити в Україну просто зараз», - сказала Каллас в інтерв'ю Bloomberg у Мюнхені минулої неділі.
Хоча більша частина гніву спрямована на Макрона, посадовці кажуть, що Німеччина також повинна робити більше для допомоги Україні, як і Італія, Іспанія та інші, занурюючись глибше у власні запаси озброєнь.
Німеччина стала найбільшим європейським прихильником України, і канцлер Олаф Шольц публічно закликав інших союзників робити більше. Берлін підтримує Київ на двосторонній основі, виділивши 28 мільярдів євро (30 мільярдів доларів) військової допомоги, з яких понад 7 мільярдів євро призначені на цей рік.
Найбільша економіка Європи також підтримує розширення своєї промисловості: виробник Rheinmetall AG нарощує виробництво всередині країни і на нових майданчиках в інших країнах Європи.
Шольц, однак, продовжує чинити опір проханням надіслати Україні ракети «Таурус» більшої дальності, і, як зазначили чиновники, він часто говорить про те, щоб Росія не виграла війну, а не про повну перемогу України.
Для Ландсбергіса, міністра закордонних справ Литви, це питання спільної роботи всіх — і Сходу, і Заходу — і є речі, які Європа могла б зробити, щоб прискорити підтримку України.
«Ми могли б перенаправити все виробництво, яке у нас є на континенті, на військові потреби України, ми могли б підтягнути ресурси, щоб мати можливість купувати навіть за кордоном життєво необхідні Україні речі, такі як боєприпаси, якщо ми не в змозі виробляти їх самі. Але справа в тому, що ми не можемо домовитися і про це», — сказав він в інтерв'ю Bloomberg у Нью-Йорку в п'ятницю.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google