Рада не призначила нового суддю КСУ

Верховна Рада не призначила суддею Конституційного суду Юрія Павленка. За цю кандидатуру проголосували 100 народних депутатів. Перед голосуванням Павленко заявив про те, що він не може обіймати посаду судді КСУ через конфлікт інтересів. Його кандидатуру запропонувала парламентська фракція «Опозиційна платформа – За життя».

У 2005 році Павленко очолив Міністерство сім’ї, дітей та молоді в уряді Юлії Тимошенко. Пізніше відомство реорганізували в Міністерство сім’ї, молоді та спорту. Свою посаду Павленко зберіг і в урядах Юрія Єханурова та Віктора Януковича.

Крім того, у 2006 році третій президент України Віктор Ющенко призначив Павленка головою Житомирської ОДА. Перед цим призначенням він був радником президента. Від посади очільника облдержадміністрації він відмовився у 2007 році, коли його обрали народним депутатом під час позачергових парламентських виборів.

З 2011 до 2014 року Павленко обіймав посаду уповноваженого президента з прав дитини.

Під час позачергових виборів 2019 року він потрапив до Ради за списками «Опозиційної платформи – За життя».

За даними громадського руху «ЧЕСНО» Павленко є фігурантом антикорупційного розслідування. Його картка голосувала у Верховній Раді, коли він був у Житомирі.

Зазначимо, що судді Конституційного суду призначаються на дев’ять років без права бути призначеним повторно. При цьому власну квоту на призначення того чи іншого кандидата має президент України, Верховна Рада та з’їзд суддів. Як зазначав у своїй статті для ZN.UA Генадій Друзенко, у сьогоднішньому КСУ є троє суддів «доби Януковича» (правда, всі троє призначені на посаду 2013 року, а отже не брали участі в ганебному «конституційному путчі» 2010-го), двоє – часів Турчинова, вісьмох призначено за каденції Порошенка і ще двох – у жовтні 2019-го. Причому повністю заповнена саме президентська квота (двох суддів призначив на посаду Янукович і чотирьох – Порошенко), Верховна Рада VII скликання призначила двох суддів у 2014-му, Верховна Рада VIIІ скликання – двох у 2018-му, Верховна Рада IX скликання невідомо-чого чекає, аби обрати ще двох. З’їзд суддів наразі не закрив одну вакансію. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

КСУ оголосив перерву в розгляді справи щодо тлумачення норм про землю

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційної платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.

КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень

Суддя КСУ Сергій Головатий назвав рішення колег юридично необґрунтованим. Його підтримав суддя Василь Лемак.

Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ буде змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування.

На екстреному засіданні РНБО, яке скликав президент Володимир Зеленський, були прийняті рішення знову відкрити реєстр е-декларацій, а також внести в Раду невідкладний законопроект «Про відновлення доброчесності конституційного судочинства».

Крім того, суддя Конституційного суду Сергій Сас звернувся до українців і показав через ZN.UA проект рішення щодо тлумачення земельних статей Конституції.

Також 5 листопада стало відомо, що з судді Конституційного суду, які голосували проти скандального рішення про скасування частини антикорупційного законодавства, тимчасово не братимуть участі в роботі суду через публікацію в ЗМІ проектів його рішень.

З урахуванням подання про тлумачення статей Конституції, на розгляді в КСУ перебувають три документи, що стосуються земельної реформи. При цьому, колишній народний депутат Сергій Лещенко зазначив, що розгляд подання щодо конституційності закону про ринок землі, а також трактування ст. 13 Конституції України, дозволить скасувати земельну реформу.

Українська конституційна архітектура вкрай розбалансована, а внутрішні дисбаланси загрожують державності не менш, ніж зовнішня агресія. Детальніше про це читайте у статті Генадія Друзенка «Судократія: чи потрібен Україні Конституційний суд?»