Напрацьований робочою групою законопроект щодо діяльності КСУ ніяк не вплине на роботу суду – ЦПК

Робоча група, яку створили для вирішення конституційної кризи в Україні, презентує законопроект ”Про конституційну процедуру”. Головна мета документу полягає в тому, щоб на законодавчому рівні затвердити регламент Конституційного суду й таким чином нібито обмежити суддів. Однак насправді цей законопроект не попереджає ухвалення судом нових неконституційних рішень, заявили в “Центрі протидії корупції”. Текст законопроекту на сайті парламенту поки відсутній, однак документ опублікував ЦПК, посилаючись на джерела.

Зокрема, в документі мова йде про те, що засідання Великої палати КСУ є повноважним, якщо під час його ухвалення були присутні 12 суддів. Приц цьому, якщо хтось із суддів заявить про відвід, то відповідно зменшується й кворум. Водночас документ передбачає, що суддів може бути не менше 10. Для голосування та ухвалення рішень правила такі ж самі - 12 голосів або щонайменше 10 за наявності відводів (самовідводів). 

“Законопроект у такому вигляді не є вирішенням кризи конституційного правосуддя, це черговий обман. Навіть у разі його прийняття КСУ зможе надалі працювати в тому ж форматі. Фактично, робоча група Разумкова з депутатами подарували КСУ, олігархам та Кремлю можливість продовжувати знищення реформ в Україні”, – пояснила експертка ЦПК Галина Чижик. 

При цьому на минулому тижні парламентський комітет з питань правової політики дав зелене світло відбору суддів Конституційного суду за старою процедурою за квотою Верховної Ради. Тому з новим суддею за парламентською квотою або з’їзду суддів КСУ легко набиратиме необхідні 12 голосів. При чому відповідне рішення комітету суперечить Конституції та рекомендаціям Венеціанської комісії щодо подолання конституційної кризи.

У ЦПК зазначили, що поки парламент не ухвалить відповідний документ, Конституційний суд продовжить працювати за власним регламентом. Тому про жодне блокування роботи суду не йдеться. Водночас напрацьований робочою групою законопроект не враховує рекомендації Венеціанської комісії. Також у документі не йдеться про зміну процедури відбору суддів.

“Зауважимо, що для ефективного блокування роботи КСУ потрібно істотно підвищити вимоги щодо повноважності суду та кворуму для проведення засідань і прийняття рішень. Наприклад, передбачити, що засідання суду є повноважними за умови присутності щонайменше 15 суддів, а рішення приймаються за умови, що їх підтримали щонайменше 14 суддів, та відповідно зменшувати цю кількість за наявності відводів”, - зазначили в “Центрі протидії корупції”. 

Керівник робочої групи Денис Монастирський заявив про те, що документ вже зареєстрували у Верховній Раді.

"Третій законопроект, який буквально тільки що був зареєстрований і стосується третього блоку питань, а саме удосконалення діяльності Конституційного суду - це так званий закон про конституційну процедуру", - сказав Монастирський на прес-конференції в понеділок у Києві, передає “Інтерфакс-Україна”.

У свою чергу заступниця керівника робочої групи Ольга Совгиря заявила про те, що даний законопроект підтримала більшість парламентських фракцій. За її словами, проект закону нібито є “своєрідним кодексом конституційного судочинства". 

"Яку модель ми закладаємо щодо врегулювання процедури діяльності Конституційного суду? В першу чергу, це Конституція України, далі буде закон про конституційну процедуру, і окремі процедурні питання ми пропонуємо врегулювати на рівні регламенту КС. Така модель повністю відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії від 11-12 грудня", - уточнила Совгиря.

При цьому вона зазначила, що дві третини (12 суддів) є абсолютною більшістю, яка необхідна для розуміння, чи є вмотивованим, обґрунтованим скасування певного закону та визнання його неконституційним. Також, за словами Совгирі, це нібито має показат, чи підтримується те чи інше рішення більшістю суддів КСУ.

Проект закону також передбачає, що Конституційний суд розглядатиме справи, як правило в усній формі провадження. За словами Совгирі, цей момент є важливим, адже "у значній мірі той резонанс, що склався щодо рішення Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства, мав місце через непрозорий розгляду цієї справи".

Крім того, у законопроекті йдеться про те, що на формування порядку денного КСУ зможе впливати не лише очільник суду, а й судді. При цьому, згідно із законопроектом, справи з певною періодичністю обов’язково мають включати до порядку денного та слухатися судом.

Також проект закону передбачає введення автоматизованого реєстру актів суду та розподілу справ між суддями Конституційного суду, і “ніяких підстав для вилучення актів з цього реєстру бути не повинно”.

За словами Совгирі, згідно з рекомендацією Венеціанської комісії, законопроект пропонує визначити, що КСУ не може виходити за ті питання, про які йдеться у конституційному поданні. У проекті закону також прописані питання щодо вмотивованості актів Конституційного суду та передбачено, що рішення та висновки мають бути мотивованими та обґрунтованими.

Крім того, документ має регулювати основи дисциплінарного провадження щодо суддів КСУ з можливістю врегулювання певних аспектів на рівні регламенту Конституційного суду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Позиція Венеціанської комісії щодо КСУ збігається з позицією Ради – Разумков

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень.

9 грудня Венеціанська комісія опублікувала висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення КСУ. Зокрема, у ВК наголосили, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, яка послуговується верховенством закону. Однак, важливим залишається і повага до Конституції та конституційна справедливість.

Наступного дня Венеціанська комісія опублікувала другий терміновий висновок щодо реформи КСУ. Зокрема, Венеціанка порадила Раді розглянути можливість чіткіше висловити свій передбачуваний намір обмежити обсяг рішень Конституційного Суду з конкретних питань, поставлених сторонами перед цим. 

Можновладці, яким адресувалися поради та висновки Венеціанської комісії, зрозуміли їх кожен по своєму. Детальніше про те, що порадила Венеціанська комісія, читайте у статті Геннадія Друзенка “Українські бешкетники та Венеційка”.