Конституційної кризи в Україні немає, є криза внутрішньодержавного урядування – суддя КС у відставці Стецюк

На сьогоднішній день в Україні немає конституційної кризи, є криза внутрішньодержавного управління, криза стосунків між Офісом президента і Конституційним судом, заявив науковий консультант з правових питань центру Разумкова, суддя Конституційного суду (у відставці) Петро Стецюк. 

Як повідомляє кореспондент ZN.UA, про це сказав під час виступу на онлайн-форумі коаліції "Реанімаційний пакет реформ" "Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса" у середу.

"Сьогодні ми є свідками кризи внутрішньодержавного урядування. Ми є свідками кризи стосунків, відносин між Офісом президента, тобто канцелярією голови держави і Конституційним судом. В цій ситуації є, на жаль, особистісний момент", – відзначив Стацюк.

На його думку криза в країні має місце, але не конституційна.

"Криза-це загострення, протиріч. В нашій конституції нічого не змінилося. Тобто кризи конституційної в прямому сенсі немає. Можливо це криза конституційної юстиції. Але теж маю сумнів. Тому, що Коституційний суд не перебуває в кризисному становищі. В нього були і гірші часи, коли він пережив звільнення одного із суддів, який одночасно і був його головою. Це дійсно була криза. Зараз розділилися голоси при прийнятті чергового рішення. Тобто кризи конституційної юстиції, конституційного контролю немає", – пояснив суддя у відставці.

За його словами, працюючи суддею в КС 10 років, в рамках декількох систем, коли державу очолювали Ющенко (працював 3 роки), Януковичі (3 роки) і Порошенко (працював майже 3 роки) Стецюк бачив різних глав адміністрацій, секретаріатів, їхніх заступників, представників у КС. Але ніколи не було такої конфронтації між Офісом глави держави і конституційним органом.

"Це не є приватна справа. Це є державна справа і тут вочевидь, мали бути інші рішення", – додав він.

Відповідаючи на запитання модератора, якою повинна бути конституційна реформа, суддя КС у відставці відповів, що реформа має бути комплексною, збалансованою, повинна чітко відповідати меті. На його думку, будь який закон до конституційного реформування мав би мати окрему тезу про те, як будуть покращені права і свободи людини, як держава зможе краще утвердити і забезпечити ці права.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна може втратити більше $2 млрд через рішення КСУ - міністр фінансів

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.

КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень

Суддя КСУ Сергій Головатий назвав рішення колег юридично необґрунтованим. Його підтримав суддя Василь Лемак.

У НАЗК піддали сумніву об'єктивність суддів і заявили про конфлікт інтересів в їхніх діях: вони визнали неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, за якою їх самих могли притягти до відповідальності.

Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ буде змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування.

На екстреному засіданні РНБО, яке скликав президент Володимир Зеленський, були прийняті рішення знову відкрити реєстр е-декларацій, а також внести в Раду невідкладний законопроект «Про відновлення доброчесності конституційного судочинства».

Докладніше про мотиви і наслідки скандального рішення КСУ читайте в статті Олександра Лємєнова «Антикорупційний постріл в ногу Зеленського» у ZN.UA.