Демократія забутої України висить на волосині – Globe and Mail

Потрясіння на ринках, які почалися в Китаї і поширилися по всьому світі, відкинули на другий план усі інші міжнародні проблеми. Принаймні зараз. Боротьба проти "Ісламської держави" ще на слуху, але чітких домовленостей, як боротися з терористами в Сирії досі немає.

Але найбільш забутим світовим конфліктом стала війна на Сході України. Про це на сторінках The Globe and Mail пишуть колишній посол Канади в США Дерек Бьорні і директор дослідної програми глобальної безпеки Інноваційного центру міжнародного управління Ослер Хемпсон.

"Тиск провокацій з боку Москви, які зухвало порушують мінські угоди, продовжується без упину. Хоча російський президент Володимир Путін продовжує заперечувати, що російські війська воюють на Сході України, завдяки нещодавнім випадковим публікаціям стало відомо, що 2 тисячі росіян були вбиті під час бойових дій, а ще 3,2 тисячі покалічені. Демократичне майбутнє України висить на волосині", - пишуть експерти.

Автори відзначають дві ідеї, які були озвучені останнім часом. Перша належить колишньому президенту Всесвітнього банку Роберту Залліку і колишньому раднику президента США з держбезпеки Стівеном Хедлі. Вони сказали про необхідність списати частину державного боргу України і надати суттєву фінансову допомогу.

Вони нагадали, що Росія, розв'язавши війну, зруйнувала 20% української економіки. Інфляція сягає 50%, український уряд почав непопулярні реформи, підвищивши, зокрема, тарифи в чотири рази. Все це нищить легітимність демократичного режиму в Україні.

"Якщо західні уряди будуть вагатися з допомогою, а кредитори робити висновки з огляду на короткострокові розрахунки, тоді дуже вірогідно, що Україна скотиться до пострадянського світу авторитарних урядів і гангстерського капіталізму", - вважають Заллік і Хедлі.

На їхню думку, ЄС дарма зосередив усю увагу на кредитування Греції, виходячи суто з політичних сентиментів, у той час, коли Україна у вогні загрожує стати початком краху системи безпеки у Європі на багато років. Тож варто було б зосередити зусилля на допомозі їй.

Інша ідея, яка на думку авторів статті, варта уваги, висловлена колишнім міністром закордонних справ Карлом Більдтом. Він сказав про те, що варто було б розмістити в Україні миротворчу місію згідно з мандатом ООН.

"Якщо Росія дійсно шукає вирішення конфлікту, вона повинні підтримувати розміщення міжнародної миротворчої місії і сил", - вважає шведський дипломат.

Він порівнює ситуацію в Україні зі Східною Славонією у Хорватії 20 років тому. За словами Більдта, про ту миротворчу місію ООН сьогодні забули, "але не тому, що вона провалилася, а тому, що вона була успішною".

"Канада готова взяти участь і допомогти в обох цих ініціативах, навіть під час передвиборчої кампанії. Це буде відповідати нашій сильній вербальній підтримці незалежності України і нашому досвіду в миротворчих операціях. Ми і наші західні союзники повинні самі зробити те, чому ми ж і вчимо", - пишуть автори статті.

В цей же час, німецьке видання Focus писало, що ЄС варто боятися програшу України у війні через її АЕС.

"Що станеться, якщо Київ не зможе контролювати АЕС? Що буде з ними, якщо українська держава збанкрутує, буде поділена чи знищена і захоплена Росією?" - йдеться в статті.

Сьогодні директор європейської програми з міжнародних відносин Європейської ради Фредерік Весслау писав, що ЄС повинен активізувати свою участь у вирішенні конфлікту в Україні. Якщо ЄС дійсно хоче, що українські реформи пройшли успішно, Європейська комісія і інші країни-учасниці повинні підтримати українську економіку фінансово. Дефолт стане катастрофою процесу реформ і може призвести до політичної нестабільності.

Тим часом, видання Washington Post писало, що Захід ставить Україну в незручне становище. Москва не відвела тяжке озброєння і війська, як цього вимагають мінські угоди. Натомість вона збудувала військову базу в Україні з 9-тисячним військовим контингентом і сконцентрувала 50 тисяч солдатів вздовж її кордонів.

Але попри це, Вашингтон приєднався до Берліна і Парижу, які вимагають від уряду України зміни Конституції і надання особливого статусу окупованим територіям Донбасу. Крім того, вони змушують президента Петра Порошенка провести вибори, які б узаконили владу, яку Москва силою встановила в захопленому регіоні.