«Білоруські плівки» не вплинуть на статус підозрюваних у справі Шеремета - МВС

Оприлюднені 4 січня аудіозаписи, які свідчать про можливу причетність білоруських спецслужб до вбивства Павла Шеремета, не вплинуть на хід справи обвинувачених у скоєнні злочину Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугар.

Про це заявив речник МВС Артем Шевченко в коментарі BBC News Україна.

«В обвинувальному акті чітко вказано, що їх дії були викликані іншими невстановленими особами. Безпосередньо на розгляд в суді [справи] це навряд чи вплине, тому що обвинуваченим інкримінується саме участь в скоєнні цього злочину», - зазначив він.

Також Шевченко каже, що отримана інформація «підтверджує основну версію слідства, що наші обвинувачені діяли не самостійно, а виконували певний злочинний задум невстановлених осіб».

Він додав, що нова інформація допоможе встановити особи замовників і організаторів вбивства.

Водночас слова Шевченка підтвердив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко, передає УНН.

«На статус обвинувачених Антоненка, Кузьменко і Дугар нова інформація по справі ніяк не вплине. Вони проходять у справі як виконавці злочину, а білоруські записи стосуються можливих замовників», - пояснив він.

Нагадаємо, 4 січня в ЗМІ з'явилися аудіозаписи розмов з кабінету глави КДБ в 2008-2012 роках Вадима Зайцева, з яких випливає, що питання вбивства журналіста Павла Шеремета з 2012 року перебував «в розробці» спецслужб Білорусі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вбивство Шеремета: Нацполіція отримала дозвіл на проведення слідства в одній з країн Європи

12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.

13 грудня Печерський суд відправив Дугарь цілодобовий під домашній арешт, а Кузьменко взяв під варту на 60 діб без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваним обирав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав той вирок політично вмотивованим.

Апеляційний суд Києва залишив запобіжні заходу без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменко й Антоненка на поруки, а також на інформацію про алібі підозрюваних і аргументи захисту щодо хибності наданих слідством доказів.

Згодом підозрюваним кілька разів продовжували запобіжні заходи.

У вересні Шевченківський суд приступив до розгляду справи по суті за участю присяжних.

Колеги Шеремета з "Української правди" також засумнівалися в озвученій поліцією версії щодо мотивів вбивства.

Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.