Справа про «Каховського стрілка»

Гості фестивалю «Таврійські ігри» найчастіше нарікають на надмірну кількість міліції, яка охороняє порядок під час концертних програм. Після закінчення торішнього фестивалю в Каховці знову було повно міліції. Тільки завдання у вартових порядку було дещо іншим: шукали автомат, кулі якого могли обірвати не одне життя. Автоматна черга, випущена в одну з житлових квартир у місті Каховка Херсонської області, пролунала за 100 метрів від місця проведення найвідомішого в Україні фестивалю.

Завдяки кваліфіковано проведеній балістичній експертизі стали відомі деякі факти з «біографії» автомата, який уже давно перебував «у розшуку». Калібр гільз 5,45 дає підстави припускати, що зброєю міг бути «міліцейський» варіант «Калашникова». Інша річ, що така «іграшка» в магазинах не продається, навіть у збройових. Отже, автомат із чиєїсь занички. А кому, крім бандитів і мафіозі, такі занички потрібні?

За наявними неофіційними даними, які на цей час перевіряються, цей автомат уперше «відзначився» під час бандитських перестрілок у мікрорайоні Свєтлово м. Каховка 1994 року. І в послужному списку цього ствола не одне занапащене життя.

Навіть зараз, коли висунуто обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням автоматичної зброї і кримінальна справа перебуває у стадії передачі до суду, важко повірити в те, що сталося. Проте факти — річ уперта.

А факти ці свідчать про те, що в кримінальній справі №160128-08, порушеній за ст.15 та п.1 ч.2.ст.115 («Замах на життя двох і більше осіб»), потерпілими є члени сім’ї адвоката Євгена Зварича, а обвинувачуваним — суддя Каховського міськрайсуду Олег К. Мало того, обвинувачуваний — рідний брат потерпілої Лілії Зварич!

Версія потерпілого адвоката, підкріплена матеріалами слідства

22 травня 2008 р. близько 22.30 у вікно квартири, розташованої на першому поверсі двоповерхового будинку по вулиці Набережній, 15, м. Каховки з автомата АК-47 було випущено кілька автоматних черг. Того, хто стріляв упізнала потерпіла Лілія Зварич, котра була на кухні із шестирічним сином Сергійком і потрапила під обстріл. За її свідченнями, які згодом були підтверджені речовими доказами, стріляв Олег К., її рідний брат, суддя Каховського суду.

Під час хаотичної стрілянини жінці прострелено ступню правої ноги, а хлопчик дістав осколкові поранення від керамічної плитки і скла. Усього на кухні залишилися сліди приблизно від 40 куль, 15 з яких потрапили в холодильник. Холодильник, зрешечений кулями, до речі, й донині знаходиться в міліції як речовий доказ, але отримати дозвіл сфотографувати його представникам ЗМІ досі не вдалося.

Крім великої кількості гільз, на місці злочину знайдено і патрон калібру 5,45, що, як вважають експерти, не вистрілив через осічку. Ця осічка, цілком імовірно, врятувала життя всій сім’ї і дала можливість постраждалому Євгену Зваричу скористатися для захисту життя дружини і сина травматичним спецзасобом — пістолетом із гумовими кулями. Дуже схоже, що саме його постріли у відповідь і злякали нападника, котрий утік з місця злочину на автомобілі.

Співробітники міліції, котрі оперативно прибули на місце злочину, провели практично всі необхідні слідчі дії. От тільки місце перебування головного підозрюваного відразу встановити не вдалося. Його не було вдома, мобільний телефон був вимкнений. На перший допит до слідчого сам підозрюваний з’явився через день після події, і, як він стверджує, суто добровільно.

Серед речових доказів, добутих під час слідчих дій, фігурує футболка, на якій після проведених експертиз було виявлено сліди ДНК, які належать Олегові К., а також сліди від порохового заряду, ідентичні знайденим на місці злочину. Є і свідки, котрі в ніч вчинення злочину бачили нині обвинувачуваного суддю, одягненого в цю саму футболку.

До цього часу суддя відмовлявся спілкуватися з пресою. А представники ЗМІ надто і не наполягали на висвітленні його точки зору. Напевно, було достатньо й офіційних даних, наданих слідством, прокуратурою і потерпілими. Тим більше що кожен із цих фактів «тягнув» на маленьку сенсацію.

І от, через більше ніж два місяці після висунення обвинувачень, Олег К. погодився зустрітися з журналістом і відповісти на запитання. Природно, він заперечує будь-яку причетність до дій, в яких його обвинувачує слідство. Свою впевненість у відсутності у слідства незаперечних доказів його вини, Олег К. пояснює тим, що справу досі не передано до суду.

Основних версій збройного замаху на сім’ю адвоката Зварича, який стався 22 травня, на думку обвинувачуваного судді К., може бути три. Перша пов’язана безпосередньо з адвокатською діяльністю Євгена Зварича і його дружини, друга — з міліцейським минулим адвоката, коли він працював слідчим у РВВС, а третя — можливе інсценування.

Не відкидає обвинувачуваний і того, що його просто хотіли підставити як суддю. Але на запитання, кому потрібно підставляти суддю Каховського міськрайсуду, він відповісти не зміг. Або не схотів.

Водночас він переконаний у тому, що слідство займається підтасовуванням фактів і свідчень, щоб зробити з нього підсудного. Слідство подовжує терміни. Футболку, яка фігурує як речовий доказ, в нього загадковим чином викрали невідомі особи в ніч, коли сталася злощасна стрілянина. Мало того, суддя вважає, що цими особами можуть бути... співробітники міліції.

Призначили психологічну експертизу, яку згодом було скасовано, тепер винесено постанову про проведення психолого-психіатричної експертизи в Херсонському обласному психіатричному диспансері. Цю постанову обвинувачуваний оскаржив.

Проте де в чому з Олегом К. не можна не погодитися. Наприклад, відповідно до ст. 62 Конституції України, нікого не може бути визнано винним у вчиненні злочину, крім як за рішенням суду. Але цю конституційну норму, на його думку, порушив сам гарант Конституції, яким є президент країни.

Президент Віктор Ющенко під час виступу на Всеукраїн­ському з’їзді суддів 15 листопада 2008 року згадав прізвище судді, котрий вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння, і присвятив цьому випадку кілька хвилин. Цей виступ був частково показаний по телебаченню і процитований багатьма друкованими ЗМІ. Чи може така заява президента вважатися тиском на слідство і наскільки етично було згадувати прізвище конкретної особи, на це запитання кожен сам собі може дати чесну відповідь.

А от суддя Олег К. цей словесний пасаж глави держави розцінив як піар для своєї скромної персони, тому що раніше ніхто й не знав, що в Каховці працює такий собі суддя К., а тепер про це знає вся Україна. Водночас, за словами обвинувачуваного судді, він відмовився від пропозицій колег подати в суд на президента, хоча і мав для цього всі підстави.

Суддівська недоторканність як привід для беззаконня?

З приводу цього випадку, який не має аналогів, робив відповідні депутатські запити в різні інстанції народний депутат, перший заступник комітету Верховної Ради з питань правосуддя Юрій Кармазін; цьому факту у своїх інтерв’ю загальнонаціональним ЗМІ давали негативну оцінку голова Верховного суду Ва­силь Онопенко, генеральний прокурор Олександр Медведько і пре­зидент України Віктор Ющенко.

Здавалося б, після таких публічних виступів, у тому числі й гаранта Конституції, справа зрушиться з місця. Проте приказка «поки суд та діло» у фольклорі з’явилася не випадково. І незважаючи на те що 2 грудня 2008 року слідство висунуло судді обвинувачення у вчиненні злочину, він продовжує виконувати свої професійні обов’язки і сьогодні.

По коментарі ми звернулися до офіційних осіб, щоб дати читачам можливість зрозуміти: чому так відбувається, що обвинувачуваний у тяжкому злочині суддя продовжує вершити правосуддя.

Катерина Закарян, голова ради суддів Херсонського апеляційного суду:

«16 січня у нас відбулося спільне засідання ради суддів і суддів Херсонського апеляційного суду, де розглядалося питання про ситуацію із цим суддею. Було запропоновано проявити суддівську мудрість і, як варіант, написати заяву і піти у відпустку на час, поки триває досудове слідство. Проте колега відповідально заявив, що він не винен, бо він цих дій не чинив. Тому на цей час він перебуває на робочому місці.

19 січня відбулися збори суддів Каховського міськрайсуду, які ухвалили рішення тимчасово не доручати розгляду нових справ судді Олегу К., запропонувавши йому виконувати іншу роботу в суді. Але це не поширюється на справи, які вже є в нього у провадженні, тому що забрати в нього ці справи і передати іншому судді у нас немає підстав».

Голова Каховського міськ­райсуду Василь Зубик:

«Суддя Олег К. працював, працює і працюватиме в Каховському міськрайсуді».

Сергій Андреєв, підполковник міліції, начальник відділу розслідувань особливо важливих і резонансних справ УМВС у Херсонській області:

«Відповідно до норм КПК, передбачено певний порядок відсторонення судді від посади, яку він обіймає, і на даному етапі це питання вирішується. Наскільки мені відомо, Генеральна прокуратура готує відповідне подання до Верховної Ради.

На цей час судді висунуто обвинувачення, і він є обвинувачуваним у справі про замах на життя двох і більше осіб».

Сам обвинувачуваний вважає, що так званої суддівської недоторканності не існує, тому що, на його думку, будь-який міліціонер нині краще захищений, ніж суддя. Це підтверджується хоча б тим, що проти міліціонера кримінальну справу може порушити тільки прокуратура, а проти судді — будь-який слідчий. І те, що відбувається зараз навколо нього, — найкращий доказ цього.

Постраждалі стверджують, що конфліктна ситуація має побутове підґрунтя і ніяк не пов’язана з професійною діяльністю ні судді Олега К., ні Євге­на та Лілії Зваричів, котрі працюють у приватній адвокатській конторі. Побутовий конфлікт міг виникнути на ґрунті залишеної покійними батьками судді спадщини у вигляді невеликого будиночка. Цей будиночок за дарчою передавався Лілії, але брат-суддя також претендував на частку спадщини. Почали виникати конфліктні ситуації.

Звичайно, важко повірити, щоб через нерухоме майно брат підняв руку, озброєну автоматом, на рідну сестру, або, навпаки, сестра звела наклеп на рідного брата, звинувативши у вчиненні злочину. Але ясно одне: із двох цих рідних сторін одна сторона явно каже неправду. І встановити це має суд. А в суді, як відомо, працюють люди, котрі можуть і помилятися.

У цій заплутаній і дуже непростій історії крапку ставити поки що рано. Ризикнемо припустити один із можливих сценаріїв розвитку подальших подій. Не виключено, що вину обвинувачуваного в суді не буде доведено, і з Олега К. буде знято всі обвинувачення. Потерпілі наполягатимуть на своїй версії. І тоді, висловлюючись шаховим терміном, настане «вічний шах». І слідство зайде у глухий кут.

І чи не трапиться так, що останнє слово в цій детективній історії може сказати автомат, з якого стріляли 22 травня 2008 року і ще 14 років тому в столиці «Таврійських ігор» Каховці? Адже цього автомата, на жаль, так і не знайшли. Виходить, можливе продовження?..

З червня 2008 року і до цього часу на захист сім’ї потерпілих держава щодня виділяє для цілодобової охорони співробітників з підрозділу «Грифон»...

Тож наскільки довго в Каховському суді обвинувачуваний у справі про замах на життя двох і більше осіб суддя продовжуватиме виконувати свої обов’язки? Адже якби на його місці була людина, котра не має подібного статусу, вона давно б уже сиділа у слідчому ізоляторі. Такі парадокси українського правосуддя.