Нескінченна історія про те, як кришують нелегалів

«Як дахують нелегалів» — так називався матеріал, опублікований у №7 «ДТ», в якому було оприлюднено кричущі факти бездіяльності або халатного ставлення до своїх обов’язків різних органів державної влади.

Нагадаємо стисло: з січня 2008 року 79-річна Клавдія Кузнєцова не могла потрапити у своє житло, маючи на руках судове рішення про виселення з її власного будинку в Дніпрянах Херсонської області сімейства Гр-ян, яке перебувало незаконно не лише в цьому будинку, а й взагалі в Україні. Не допомогли їй у цьому ні виконавча служба, ні міліція, ні прокуратура, ні СБУ, ні звернення до депутатів міськради, до мера Нової Каховки Володимира Коваленка, до глави Херсонської обласної держадміністрації Бориса Силенкова.

Після публікації в «ДТ» справа, здавалося б, зрушила з місця: у Новій Каховці змінилися прокурор, начальник виконавчої служби, начальник міського відділу міліції. Міська прокуратура порушила кримінальну справу за ст.162 КК України (захоплення чужого майна) стосовно глави сімейства Рафіка Гр-на, який невдовзі зник і перебував у розшуку. Але... віз і нині там! У тому сенсі, що бабуся Кузнєцова досі не може потрапити у свій будинок у Дніпрянах.

Ця історія все не може дійти до логічного завершення. Здавалося б, що ще треба: за другим колом (!) суд відновив виконавче рішення щодо примусового виселення сімейства нелегальних мігрантів Гр-ян із будинку Кузнєцової. Судові виконавці, витримавши необхідну паузу з урахуванням можливого подання апеляції, виконали судове рішення. Замки у присутності свідків та працівників міліції із вхідних дверей зрізано, речі Гр-янів із будинку вивезено. Клавдія Олексіївна отримала можливість удруге, після вересня минулого року, потрапити до своєї домівки. У результаті «чітко проведеної спільної операції» судових виконавців та працівників Новокаховського міськ­відділу міліції 14 травня бабуся Кузнєцова, замість свого будинку, зрештою опинилася в приймальному відділені міської лікарні з травмою голови, а нелегали — безголові, зате, схоже, з дуже добрим дахом, — знову вселилися в чужий дім!

І все це безчинство коїлося, м’яко кажучи, за мовчазної й трохи дивної бездіяльності керівництва Новокаховського МВВС. Ні, звісно, чиновники при погонах уважно вислухали і саму К.Кузнєцову, і її представника, котрий проінформував і намагався запобігти повторному незаконному вселенню нелегалів ще 15 травня, але... так нічого конкретного й не зробили. Результат же відомий: 16 травня сімейство Гр-янів, як ми гадаємо, з мовчазної згоди працівників МВВС, захопило чужий будинок у Дніпрянах на вулиці Новоодеській.

Усе це правове свавілля нелегальних мігрантів завершилося їхньою перемогою! Новокаховська міліція відмовила в порушенні кримінальної справи стосовно сімейства Гр-янів, яке не лише діяло всупереч рішенню суду, а й порушило кілька статей Кримінального кодексу України! Така діяльність-бездіяльність працівників правоохоронних органів називається не більше й не менше як дахуванням. А який вигляд має це дахування на папері, побачимо, звернувшись до офіційних документів.

Відмовний матеріал у порушенні кримінальної справи стосовно сімейства Гр-янів, яке повторно захопило чуже житло, всупереч рішенню суду, — взірець непрофесіоналізму, халатності та безпринципності працівників Новокаховського міськвідділу міліції. Сторінки в ньому не пронумеровані, а саму справу навіть не прошито. Тому не становитиме жодних труднощів додати туди якісь документи чи, навпаки, вилучити. Але це так, до речі. Хоча в аналогічних справах, як правило, дрібниць не буває. Для справжніх професіоналів, звісно.

Привертає до себе увагу причина відмови: «14 травня 2009 р. родина Гр-ян була виселена судовою виконавчою службою м. Н.Каховки, але 16 травня 2009 р. вони самовільно заселилися в будинок, після чого Кузнєцова К.О. звернулася в Новокаховський МВ УМВС.

Оскільки, пояснює сім’я Гр-янів, після їх виселення виконавчою службою їм ніде жити і в будинку залишилися їхні власні речі. Також залишився засаджений ними город, завдяки якому вони живуть».

Тому дільничний інспектор Роман Тихонов, який готував цей відмовний матеріал, а також начальник служби дільничних інспекторів Олександр Петренко, який узгодив цей матеріал, і начальник Новокаховського МВ УМВС Володимир Солодкий колегіально й геніально дійшли висновку, що суб’єктивної сторони в діях родини Гр-янів немає. А тому немає у їхніх діях і складу злочину.

Цікава деталь. У самій справі №1056-09 про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою К.Кузнєцової немає пояснень, пов’язаних із «засадженим городом» та «відсутністю житла» у Гр-янів. Звідки взяв дільничний ці дуже «поважні причини», а два великі начальники з ними погодилися, залишається загадкою.

А ось у своєму поясненні Віра Гр-ян пише, що вони вселилися в будинок тому, що їхній адвокат подав апеляцію. «А, відповідно до чинного законодавства, якщо подається апеляція, то виконавча служба не мусила нас виселяти з будинку», — повчає Віра Летушівна доблесних новокаховських міліціонерів. І ті беззастережно вірять їй на слово. І навіть самі додумують причини: засаджений город, завдяки якому нелегали живуть!

Наведений факт розбіжності між свідченнями Віри Гр-ян і мотивуваннями у відмовному матеріалі насторожують. У кожному разі, мав би насторожити службу внутрішньої безпеки УМВС у Херсонській області. Але поки що ця служба мовчки споглядає перебіг подій, хоча вже була поінформована про дивні дії деяких працівників обласного управління внутрішніх справ у Херсонській області, які з погано прихованою симпатією ставляться до нелегалів узагалі і до конкретного сімейства
Гр-янів зокрема.

У непронумерованому й непрошнурованому відмовному матеріалі за №1056-09 є ще одне цікаве пояснення. Павло Таран, адвокат батька сімейства Рафіка Гр-яна, зазначає, що діє на підставі доручення і що копія цього доручення додається. На жаль, у справі такого доручення немає. Та його й бути не може хоча б тому, що в цей час Рафік Гр-ян перебував у розшуку і переховувався від українського правосуддя чи то у Вірменії, чи то в Росії.

А ще в поясненнях адвоката є посилання на якусь довідку з Новокаховського міськсуду, підписану суддею Наталею Непомнящею і датовану 14 травня нинішнього року. З цієї довідки випливає, що сімейство Гр-янів нібито 8 травня подало апеляцію на повторне рішення суду щодо їх виселення з чужого будинку. Але якби дільничний Тихонов і начальник МВВС Солодкий були уважнішими, вони помітили б, що термін подання апеляції сплив, і 5 травня рішення остаточно набрало сили. І тільки після цього виконавча служба взялася за примусове виселення нелегалів.

Залишимо за дужками запитання, навіщо судді знадобилося підписувати довідку, яка, на перший погляд, ні до чого не зобов’язує, затребувану адвокатом «головного нелегала Нової Каховки». Але констатуємо факт: на підставі цієї довідки злочинці (а як накажете іменувати осіб, котрі нахабно порушили рішення суду й недоторканність чужого житла?) поки що спритно уникнули кримінальної відповідальності.

З цього випливає лише один висновок, який у цьому розслідуванні наводився: нелегальних мігрантів дуже грамотно консультують. І «дахують».

Нижче публікуємо відповідь начальника Новокаховського МВВС Володимира Солодкого за № 7615 від 26 травня 2009 р., яку було відіслано заявниці — 79-річній Клавдії Кузнєцовій. Стиль і орфографія оригіналу збережені.

«Сообщаем, что Ваше заявление от 16 мая 2009 г. по факту незаконного вселения семьи Гр-ян в Ваш дом Новокаховским ГО УМВД в Херсонской области рассмотрено.

По признакам преступления, предусмотренного ст. 162 УК Украины (нарушение неприкосновенности жилья) в возбуждении уголовного дела отказано согласно ст. 6 п.2 УПК Украины (за отсутствием состава преступления).

Вам рекомендуется обратиться в отделение Государственной исполнительной службы Новокаховского Министерства Управления юстиции для повторного проведения исполнительных действий».

Крім орфографії, у цьому документі дуже показовими є два моменти.

По-перше, яка може бути відсутність складу злочину у факті грубого порушення недоторканності житла?! Сімейство Гр-янів незаконно вторглося у чуже житло чи ні? Об’єктивна відповідь очевидна. Але чомусь начальник Новокаховського МВВС В.Солодкий цього вперто не помічає. Або не хоче помічати.

По-друге, дуже зручно свої небажання виконувати прямі професійні обов’язки із захисту правопорядку громадян і безсилля перед законом переадресувати іншій службі. У даному разі — виконавчій. Хоча скоєння злочину, фактично, на очах у працівників міліції очевидне, керівник місцевих правоохоронців пропонує дати їм спокій і звертатися по допомогу до ВДВС.

А виконавча служба скаже, що свої функції виконала, — й матиме рацію. І що далі? Знову звертатися в суд? І так до нескінченності?

Старший державний виконавець Євген Василенко показує постанову про закінчення виконавчого провадження у справі №2-1472, підписану 15 травня 2009 року. Виконавча служба свою місію виконала. А той факт, що «нелегали» знову вселилися в будинок Кузнєцової, — вже не їхня проблема. Невже це зачароване коло (суд — ухвала — держвиконавці) 79-річній жінці доведеться проходити втретє?

Заступник начальника Новокаховського МВВС Олег Цуриков організував присутність представників міліції під час виселення. І місію міліції теж нібито виконано. Олег Миколайович нарікає на відсутність у міліції відповідних повноважень витягувати (видаляти?) із житлового приміщення людей. Ці дії суперечать чинному законодавству. А дії нелегалів, які вдруге вкрай нахабним чином, всупереч рішенню суду, вселяються в чуже житло, узгоджуються з чинним законодавством?

Начальник служби ВГІРФО Інна Калита з надією очікує судового рішення про депортацію сімейства Гр-янів. Водночас знову ходять серед працівників цієї служби сумніви: а де потім брати кошти на депортацію цих нелегалів?

Прокуратура розглядає матеріали за нововиявленими фактами незаконного проникнення в житло, відповідно до ст. 162 КК України, і, швидше за все, таку кримінальну справу буде порушено. Але у провадженні слідчого Євгена Теницького вже є одна кримінальна справа з приводу незаконного проникнення і захоплення майна Кузнєцової! І цю справу через чотири місяці після успішного розшуку злочинця, як повідомили потерпілій, передано в суд. Тільки на запитання, а чому звинувачуваний досі живе в захопленому будинку, слідчий лише знизав плечима.

Автор цих рядків побував на прийомі у першого заступника голови Херсонської облдержадміністрації Ігоря Яковлєва, який 20 травня надіслав відповідь К.Кузнєцовій. У цій відповіді йшлося про те, що виконавча служба розпочала процес виселення нелегалів із її будинку в Дніпрянах. «Про результати Вам буде повідомлено додатково», — так закінчувався документ, підписаний першим заступником губернатора. На жаль, довелося інформувати Ігоря Олеговича про нульовий результат.

Перший заступник губернатора відразу зв’язався з начальником УМВС у Херсонській області Михайлом Ясельським і зажадав прояснити ситуацію. У відповідь прозвучала фраза типу «там є нюанси». Вже після цього дзвінка з’явилася постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за повторним фактом порушення недоторканності житла громадянки Кузнєцової.

Міліція таким ставленням офіційно «умила руки». Обласна державна адміністрація вплинути на перебіг подій не може. Міське керівництво Нової Каховки також знизує плечима. А претензій до виконавчої служби і до суду взагалі бути не повинно.

Ось і постає резонне запитання: а де держава Україна, і хто представляє її інтереси на Херсонщині? Губернатор? Мер? Прокуратура? Суд? Виконавча служба? Міліція? І скільки ще часу знадобиться, аби Клавдія Кузнєцова нарешті вселилася у свій будинок?